Підсумки виборів у Чехії: опозиція сильна лише разом, ANO втрачає

Осінні вибори в Чехії, сенатські та муніципальні, завершилися поразкою для правлячого руху ANO: у Сенаті воно не отримало жодного мандата, а в більшості регіональних центрів втратило голоси й місця. Головні переможці — об’єднана опозиція та місцеві ініціативи.

Прем’єр Андрей Бабіш і лідери опозиції Мартін Купка та Віт Ракушан, за оцінкою аналітиків, реагуватимуть на сигнал виборців. Очільник ANO, як повідомляється, невдоволений підсумками й готує «чистки» в русі, а опозиційних лідерів чекає неминуча розмова про співпрацю. Ось чотири висновки, які можна зробити з голосування.

Опозиція сильна лише разом

Опозиційні партії підтвердили просту істину: там, де вони не воюють між собою, ANO можна перемогти майже впевнено. Це видно і за сенатськими, і за муніципальними виборами.

Ян Гролих із KDU-ČSL, Ян Грулих із TOP 09, Ян Соботка та Збінек Лінгарт (обидва від STAN) перемогли вже в першому турі. Допомогла не лише особиста харизма: у своїх округах кожен був єдиним, тобто спільним кандидатом опозиції проти ANO.

Подібне спрацювало й на рівні міст. Найкращий приклад — Усті-над-Лабем, північночеський оплот ANO та SPD, де сім ліберальних партій об’єдналися під назвою «Одне Усті» й перемогли з результатом 51 відсоток — можливо, головна сенсація цьогорічних виборів.

Лідерам п’яти парламентських партій, які після поразки на виборах 2025 року дбали лише про власні бренди, тепер доведеться думати про об’єднання. Відкритим залишається питання, чи підуть усі разом на виборах до Палати депутатів у 2029 році єдиною коаліцією, чи утворяться два блоки: консервативний навколо ODS і ліберальніший навколо STAN.

Перші тріщини довіри до ANO

Для найсильнішої партії правлячої коаліції осінні вибори — невдача. Сенатський тур закінчився повним провалом: жодного мандата. На муніципальному рівні рух Бабіша теж просів: кількість голосів і мандатів зменшилася в усіх регіональних центрах, крім Пльзеня.

Опозиція говорить про «нищівну поразку», але вважати це початком кінця епохи Бабіша було б помилкою. Це типові «проміжні» вибори, на яких правлячі партії майже завжди втрачають, а опозиція зростає. До того ж прихильники ANO традиційно менше ходять на другорядні вибори. У загальнонаціональних опитуваннях, вирішальних для виборів до Палати депутатів, рух і надалі лідирує: попри невеликий спад, у нього близько 30 відсотків.

І все ж Бабіш не може не бачити перших ознак проблем. Він сам визнав, що бренд ANO більше не «ракета», яка автоматично виносить будь-кого на будь-яку посаду: потрібні яскраві особистості. Не рятує навіть зірка на кшталт співака Міхала Давида, який долучився до кампанії кандидатки руху на заході Чехії.

Ще один удар для очільника ANO — усвідомлення, що він сам: його партнери (SPD і Мотористи) втрачають підтримку, а всі інші проти нього. Це розуміння, що партії та виборці з протилежного табору його ніколи не приймуть, може призвести до ще більшої радикалізації. Сам прем’єр говорить про «роздуми та перезапуск» руху.

Кінець партійних вотчин

Чеська політика довго трималася на тому, що в кожної партії була своя територія, яку вона по праву вважала виборчим оплотом: ANO — на півночі Чехії та Моравії й частині Сілезії, християнські демократи — на Південній Моравії, Мери — у Середньочеському та Ліберецькому краях, ODS — у Празі, Брно, Пльзені чи Млада-Болеславі, а SPD — у прикордонних регіонах.

Цього року все це впало. ANO втрачало позиції на своїх північних форпостах: не лише в Усті, а й у Дєчіні, Хомутові, Гавіржові, Карвіні та Фрідек-Містеку. Ще один парадокс: ODS втратила колишні правоцентристські міста, але помітно зміцніла там, де раніше правили ліві, — у містечках Центральної та Південної Моравії й на Височині.

Показова перемога STAN у Празі, адже рух мерів виник у 2009 році передусім як захист малих міст і сіл, які хотіли забрати гроші в чеської столиці. Тенденція персоніфікації політики посилюється: партійні бренди й програми втрачають значення, а роль лідерів, яким люди довіряють або не довіряють, зростає. Це інколи називають «лідерократією». Тож у «червоному» Зноймі голосують за улюбленого мера Франтішека Коудела, і нікого не бентежить, що він від ODS.

Місцеві рухи витісняють партії

З цим пов’язаний провал усіх загальнонаціональних парламентських партій на муніципальному рівні. Там, де на чолі були цікаві особистості, вони якось утрималися. Інакше головні переможці виборів — різноманітні місцеві рухи. Раніше вони домінували на селі, а після цих виборів уже й у містах.

Місцеві списки перемогли у третині з 75 окружних міст. Кілька назв переможців: «Бенешов для життя», «Незалежні Прахатіце», «Устяни» в Усті-над-Орлицею, «Наше місто Фрідек-Містек» і «Градищани» в Угерському-Градиште. Непопулярність великих партій і популярність місцевих ініціатив дісталися навіть обласних центрів із сотнями тисяч мешканців. Перемагати там вони ще не змогли, але часто посідали друге або третє місце.

Приклад — Ліберець, де на другому місці з 22,5 відсотка фінішував рух «Кращий Ліберець», створений лише за кілька місяців до виборів. Це неймовірний успіх. У столиці третім став союз «Прага собі», в Оломоуці — ініціатива «За Оломоуц», у Зліні — рух Z21, а в Пардубицях — об’єднання «Живемо Пардубіце». Соціологи прогнозують, що за чотири роки місцеві ініціативи вигравати і в найбільших містах, а традиційні партії матимуть на муніципальних виборах майже незначну роль.

Читайте також: Брно: що подивитися і куди сходити

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz