Коментар: Особисті випади Бабіша та Юхелки проти журналістів переходять усі межі

На останній пресконференції уряду Чехії після засідання кабінету міністрів прем'єр Андрей Бабіш та міністр Дан Юхелка допустили різкі особисті випади на адресу журналістів, які висвітлювали зустріч. Інцидент стався в прямому телеефірі й, на думку спостерігачів, став грубим порушенням правил спілкування у Відомстві уряду.

Бабіш, відповідаючи журналісту видання Deník N, назвав його колегу Здіслава Покорного «Здішею» — фамільярним, зневажливим прізвиськом. Міністр Юхелка своєю чергою заявив журналістці Seznam Zprávy Зузані Найвртовій, що її редакція займається «огидною журналістською роботою», і що їй «має бути соромно працювати на Seznam Zprávy».

Пресконференції після засідань уряду традиційно слугують майданчиком, де прем'єр і міністри звітують про підсумки зустрічі, а журналісти ставлять запитання не лише щодо обговорюваних тем, а й про інші актуальні події. Прем'єр неодноразово обіцяв відповідати на всі запитання, і загалом це правило дотримувалося — навіть коли Бабіш ішов раніше завершення конференції через щільний графік, журналісти ставилися до цього з розумінням.

Глава уряду регулярно критикує ЗМІ, часом доволі різко і не завжди дотримуючись фактів. Однак перехід на особистості виходить далеко за межі допустимого. Міністри й журналісти зустрічаються на офіційному державному майданчику, де діють зрозумілі й давно усталені правила: уряд представляє виконавчу владу, а ЗМІ в демократичному суспільстві стежать за діями влади й вказують на її прорахунки. Це не приватна бесіда без правил у барі.

Прем'єр і міністри зобов'язані виконувати свою роботу, за яку їм платять громадяни. Журналісти ж виступають на засіданнях уряду в ролі гостей, які так само роблять свою роботу — доносять до читачів, глядачів і слухачів важливу для їхнього життя інформацію. Того понеділка, наприклад, ішлося про нові правила реєстрації автомобілів та про зміни в нормах будівництва вітряних електростанцій.

Того дня Бабіш і Юхелка вийшли за межі своєї ролі, допустивши особисті напади. Тим часом члени уряду мають політичну владу, державний апарат і — завдяки темам, якими займаються, — увагу суспільства. Висловлювання прем'єра й міністрів живуть довго: вони розходяться соціальними мережами й демонструють людям, що так можна говорити про конкретних журналістів. Це також сигнал прихильникам цих політиків, що той чи інший журналіст заслуговує на недовіру й насмішки. Атаки в соцмережах після подібних заяв стають особливо грубими й агресивними — їхні автори часом погрожують фізичною розправою над журналістами та їхніми родинами.

Кілька днів тому Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт про верховенство права, де в розділі про Чехію прямо вказано, що «журналісти продовжують стикатися із серйозними словесними погрозами та переслідуваннями». Документ посилається на 27 зафіксованих інцидентів, відзначених організацією Media Freedom Rapid Response: більшість із них були пов'язані з образами та делегітимізацією журналістів, а також із погрозами судових позовів з боку політиків.

Рівень спілкування на пресконференціях уряду безпосередньо впливає на довіру громадян до державних інституцій, до культури та якості управління країною. Саме тому в інтересах самого Бабіша та міністра Юхелки — не допускати особистих нападів на журналістів на подібних заходах.

Around Prague за матеріалами novinky.cz