Вихід Франції зі структур НАТО, який ще нещодавно здавався немислимим, на тлі квітневих президентських виборів набуває обрисів. Двоє найсильніших кандидатів — ультраправа Марін Ле Пен і радикальний лівий Жан-Люк Меланшон — давно критикують Альянс і обіцяють, що в разі перемоги докорінно змінять роль Франції в НАТО.
Ле Пен, яка давно лідирує в передвиборчих опитуваннях, вимагає виходу з інтегрованого військового командування НАТО. Меланшон, що йде другим, закликає взагалі покинути Альянс. Обидва варіанти серйозно послабили б НАТО в критичний момент: США за Дональда Трампа ставлять під сумнів свої зобов'язання перед європейською обороною, а в Європі зростають побоювання, що Росія спробує вдарити вже по території Альянсу.
«Нам нема чого робити ні в НАТО, ні в американських війнах», — заявив Меланшон на передвиборчому мітингу в паризькому передмісті. «Франція має створити світовий фронт країн, що не приєдналися», — додав він.
Кандидатуру вже підтвердили понад двадцять політиків, про інших ходять чутки. Ле Пен із партії «Національне об'єднання» оголосила про намір балотуватися після того, як суд пом'якшив їй вирок у справі про розтрату коштів Європарламенту. На другому місці — лідер «Нескореної Франції» Меланшон, який став обличчям нинішніх студентських протестів.
Позиції решти залежать від того, хто зрештою піде на вибори. Це насамперед двоє кандидатів від центру — колишні прем'єри Едуар Філіпп і Габріель Атталь, які борються за схожий електорат, — а також євродепутат Рафаель Глюксманн, що переміг у праймеріз лівого центру. Карти може змішати й п'ятиразовий олімпійський чемпіон із дзюдо Тедді Рінер, який несподівано оголосив про свою кандидатуру в понеділок. Згідно з опитуванням IFOP, підтримку Рінера розглядають 22 % французів.
Сама Ле Пен у висловлюваннях обережніша: у вересні вона заявила, що хоче вийти з інтегрованого командування, але не зробить цього, «поки на порозі Європи триває війна». Французька експертка з безпеки Амелі Зіма з Центру досліджень безпеки Французького інституту міжнародних відносин (Ifri) зазначає, що й така позиція не надто обнадіює союзників: Ле Пен хоче припинити фінансову допомогу Україні. «Якби ми дотримувалися слів Марін Ле Пен, війна б закінчилася. А „Національне об'єднання“ за цією логікою дуже швидко вийшло б із НАТО», — каже Зіма.
Кандидатів, налаштованих до НАТО вкрай критично, зараз підтримує близько половини французьких виборців. Франція ніколи не була найпроатлантичнішим членом Альянсу: за даними внутрішнього опитування НАТО, близько 54 % французів хочуть залишитися в НАТО, менше цей показник лише в Чорногорії. Зіма пояснює це слабкою обізнаністю про НАТО у Франції, чим користуються партії, просуваючи власні наративи.
Для союзників це серйозне занепокоєння. «Франція — не просто країна-засновниця, а ключовий гравець Альянсу, і не лише через ядерний арсенал», — вважає голова комітету з оборони Європарламенту Марі-Аньєс Штрак-Ціммерман. Франція — єдина європейська країна з повністю незалежним ядерним арсеналом, тоді як Велика Британія в питаннях ядерного стримування залежить від США. Анонімний дипломат НАТО сказав, що «втрата Франції була б катастрофою».
Рішення про вихід з інтегрованого командування президент може ухвалити відразу після виборів, схвалення парламенту йому не потрібне. Сам вихід тривав би близько року: доведеться вивести офіцерів НАТО, які постійно служать, і створити орган зв'язку. Прецедент є: 1966 року так вчинив Шарль де Голль, вивів із країни близько 26 тисяч військових і переніс штаб-квартиру Альянсу до Бельгії. Понад сорок років потому це рішення скасував Ніколя Саркозі.
Але, за словами Зіми, у де Голля всі знали, на чиєму він боці. Сьогодні вихід міг би викликати сумніви в політичній лояльності Франції. Вона вважає, що за повного виходу програли б і Альянс, і сама Франція: незрозуміло, з ким вона могла б створити конкурентну мережу союзників, а Китай і Росія — надто проблемні партнери. Під загрозою, за її словами, вся архітектура безпеки, зокрема двосторонні договори та розширене ядерне стримування, а такий сценарій із ентузіазмом зустріла б насамперед Росія.
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz