Павел: не уявляю, щоб спілкування з Бабішем так і тривало — комунікація з премʼєром не працює

Президент Чехії Петр Павел заявив у суботу на фестивалі Colours of Ostrava в Остраві, що рішення щодо своєї участі у наступних президентських виборах оголосить «у належний час» протягом наступного року — наразі, за його словами, для цього ще зарано. Президентські вибори в Чехії відбудуться на початку 2028 року.

«До наступних виборів залишається майже півтора року, і я не думаю, що нам варто всі ці півтора року жити у передвиборчій кампанії — навряд чи це кому-небудь сподобалося б», — сказав Павел. Проте він хоче оголосити своє рішення завчасно, щоб інші потенційні кандидати знали, на що розраховувати, і встигли підготуватися до кампанії.

Ще у червні в інтерв'ю Seznam Zprávy Павел казав, що суперечки з урядом навколо складу чеської делегації на саміт НАТО в Анкарі мотивують його знову висуватися на посаду президента.

Прем'єр-міністр Андрей Бабіш (ANO) останніми тижнями неодноразово стверджував, що Павел нібито вже розпочав виборчу кампанію за перевибрання. Президент це категорично заперечив. «Часто, коли хочуть відвернути увагу від власних дій, дуже ефективно звинуватити в цьому опонента», — заявив Павел. За його словами, у нього іноді складається враження, що Бабіш і частина його оточення розгорнули проти нього справжню антикампанію, щоб зробити його повторне висування неможливим або принаймні неприємним.

Нагадаємо, Павел був обраний президентом на прямих виборах у січні 2023 року, перемігши у другому турі саме Бабіша. П'ятирічний термін він відлічує від інавгурації в березні 2023 року. Згідно з чеською конституцією, одна й та ж людина не може обіймати посаду президента більш ніж два терміни поспіль. Сам Бабіш на початку липня виключив, що знову конкуруватиме з Павелом на виборах, а раніше, у січні на з'їзді ANO, казав, що дискусія про єдиного кандидата від партії на президентських виборах має розпочатися на початку наступного року.

На фестивалі в Остраві Павел повернувся до теми липневого саміту НАТО, перед яким різко загострилися стосунки між Празьким Градом і кабінетом міністрів. Уряд не хотів, щоб президент їхав на зустріч в Анкару, тоді Павел звернувся зі скаргою до Конституційного суду, і той своїм попереднім рішенням зобов'язав владу забезпечити президентові участь у саміті.

На думку Павла, добре, що саміт підтвердив єдність альянсу та готовність країн-членів взяти на себе відповідальність за власну безпеку, збільшивши витрати на оборону. «Погана новина в тому, що ми — одна з небагатьох країн, буквально по пальцях однієї руки можна порахувати, де ця відповідальність досі по-справжньому не проявилася. Ми все ще вдаємо, що відповідати повинні інші, а ми не можемо собі цього дозволити», — розкритикував президент.

Павел також поскаржився, що комунікація з прем'єр-міністром фактично не працює. «Звісно, у мене є прямий контакт з Андреєм Бабішем. Коли я йому пишу, він відповідає, але пише, що не бачить сенсу у зустрічі. Те саме відбувається і на рівні канцелярій, де ми намагаємося вирішувати питання по адміністративній лінії — і там теж наразі мало що вдається», — описав ситуацію президент.

«Я не уявляю, щоб так тривало й далі, адже президент і прем'єр-міністр просто зобов'язані спілкуватися», — додав Павел, нагадавши, що у нього й Бабіша чимало спільних повноважень, важливих для управління країною. «Якщо вони просто заважатимуть одне одному на зло, а саме це, на жаль, зараз і відбувається, — від цього постраждає вся країна», — підсумував президент.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz