Президент Павел несподівано заблокував поправку до бюджетних правил — прем'єр Бабіш звинувачує його у вето на бюджет

Президент Чехії Петр Павел відмовився підписати масштабну поправку до закону про правила бюджетної відповідальності, яку просував уряд Андрея Бабіша. Це стало несподіваним кроком, адже раніше президент ніколи не втручався у фундаментальні засади урядової економічної політики.

Раніше Павел не накладав вето ні на бюджет 2025 року, підготовлений Збинеком Станюрою, попри проблеми у статтях на десятки мільярдів крон, ні на бюджет поточного року від Алени Шиллерової, хоча той своїм дефіцитом вийшов за межі законних правил бюджетної відповідальності. В обох випадках президент посилався на традицію невтручання глави держави в основи урядової фінансової політики.

За наявними даними, жоден президент Чехії досі не повертав парламенту закон про державний бюджет — єдиним частковим винятком стала поправка до бюджету 2022 року, яку в листопаді того ж року заветував Мілош Земан.

Прем'єр-міністр Андрей Бабіш відреагував вкрай емоційно: у кількох публічних виступах, зокрема у традиційному недільному відеозверненні, він заявив, що президент «заветував наш бюджет». Однак формально це твердження неточне — йдеться не про сам бюджет, а про поправку до бюджетних правил, без зміни яких Бабіш і Шиллерова не змогли б сформувати бюджет на майбутній рік у нинішньому вигляді.

Президентське вето не є абсолютним — урядова більшість може порівняно легко його подолати повторним голосуванням у парламенті. Тим не менш, крок Павела розцінюють як принципове втручання у фіскальну політику уряду — безпрецедентне за своїми масштабами з огляду на повноваження президента.

Судячи з усього, глава держави прислухався до думки своїх економічних радників, а також до позиції Національної бюджетної ради та переважної більшості незалежних економістів, які критикували законопроєкт. При цьому до бюджетів минулого й поточного року в того самого експертного середовища були не менш серйозні претензії, однак тоді президент правом вето не скористався.

Одна з версій полягає в тому, що бюджетні правила за своєю значущістю виходять за межі одного бюджету, а їх послаблення несе довгострокові ризики, що виходять далеко за межі одного фінансового року. Однак залишається відкритим питання, чи достатньо вагомий цей аргумент, щоб виправдати розширення конфлікту на територію, куди президенти раніше втручалися вкрай рідко і обережно.

Не виключено, що рішення Павела стало продовженням значно ширшого протистояння з урядом. Після підписання бюджету поточного року в березні стосунки між кабінетом міністрів і президентом помітно погіршилися. Початковий конфлікт навколо кандидатури Філіпа Турека переріс у суперечку щодо участі в саміті в Туреччині й завершився компетенційним позовом — і ніщо не вказує на готовність жодної зі сторін врегулювати розбіжності.

Наскільки в рішенні президента переважали раціональні економічні аргументи, а наскільки — прагнення ускладнити життя уряду, достеменно невідомо. Це погано позначається на якості суспільної дискусії, але, як не парадоксально, може бути на руку правлячій коаліції: в атмосфері перманентного конфлікту будь-які, навіть найобґрунтованіші аргументи президента уряд може списувати на «активізм» і «передвиборчу кампанію».

Якщо уряд буде достатньо наполегливим у цій риториці, він ризикує відштовхнути від Павела частину його прихильників серед виборців коаліції — тим самим готуючи ґрунт для власного кандидата на майбутніх президентських виборах, хоча наразі така постать навіть віддалено не проглядається. Зовні Бабіш демонструє небажання конфліктувати з президентом і шкодує через затяжне протистояння, однак насправді подібна ситуація йому доволі вигідна — тим паче що для подолання вето знадобиться лише додаткове голосування в парламенті.

Джерело: seznamzpravy.cz