Після недільної демонстрації на Летенській рівнині в Празі, куди, за оцінками організаторів, прийшло близько 400 тисяч людей, у Чехії заговорили про «правило 3,5 відсотка». Чеські соціологи та політологи вважають його зручною, але надто спрощеною схемою: кількість протестувальників сама по собі не змінює владу.
Символіка цифр супроводжувала весь протест. О 4:36 ранку урядова більшість у першому читанні проголосувала за скасування медіазборів. На Летну прийшли, за даними організаторів, близько 400 тисяч людей, тобто це найбільше зібрання в історії Чехії. А 3,5 відсотка населення — це частка, якої, як вважають, достатньо для зміни влади. Для Чехії це приблизно 380 тисяч людей.
Правило сформулювала американська політологиня з Гарварду Еріка Ченовет. Вона проаналізувала 323 протестні рухи з 1900 по 2006 рік, які домагалися зміни влади або незалежності, як насильницькі, так і мирні. Висновки такі:
— якщо на піку в протестах брало участь понад 3,5 відсотка населення, рухи досягали мети у 89 відсотках випадків;
— мирний опір ефективніший за насильницький: 53 відсотки успіхів проти 26.
У Чехії цифру популяризували представники руху Milion chvilek pro demokracii. Голова Мікулаш Мінарж згадав її на недільній акції, посилаючись на соціолога Мартіна Бухтіка, який давно говорить про це явище.
Сама Ченовет визнає обмеження свого дослідження. Більшість мирних протестів, які скинули режим, досягли мети, не дійшовши до 3,5 відсотка. А в Бахрейні у 2011–2014 роках протести не змінили курс режиму, хоча в якийсь момент у них брало участь понад шість відсотків населення. За її словами, ця метрика корисна скоріше як «практичне правило», а дослідження описує минуле й нічого не передбачає.
Соціолог Масарикового університету Їржі Навратіл, який вивчає громадянські протести, називає такий підхід «хибною кореляцією»: режим може впасти і з зовсім інших причин. Значення мають організація, наполегливість, стратегічне керівництво та реакція влади. За його словами, правило добре звучить у медіа, але так говорити не можна. Він нагадує, що в регіонах з більшою кількістю лелек народжується більше дітей, але це не означає, що дітей приносять лелеки.
Директор агентства STEM/MARK Мартін Бухтік зауважує, що дослідження ґрунтовне: досягнувши цього порогу, протест отримує реальний шанс на те, що хоча б частину його вимог почують. Але «соціологія — не фізика». Він наголошує на ролі мирного характеру протестів і часу: у Сербії ключового результату домагалися два роки. Політолог Йозеф Млейнек із Карлового університету теж закликає до обережності: оцінка за таким правилом відображає емоції, які панують зараз.
Чітких вимог в організаторів поки не сформульовано, каже Бухтік. На його думку, коаліція навряд чи відправить у відставку голову Палати депутатів, але є шанс, що уряд більше не нападатиме на парламентську культуру, тобто таємно не готуватиме голосування на п'яту ранку.
Навратіл дивиться на це інакше: Андрей Бабіш уміє гасити протест так, щоб той не досяг критичної точки. Повторення 400-тисячного піку можливе, але ймовірніше, що напруга спаде. Чи вплине демонстрація на роботу уряду, соціологи поки не дійшли згоди.
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz