Рейди імміграційної служби США (ICE) обернулися економічними втратами для міст і стали темою передвиборної кампанії: частина республіканців уже каже, що депортації «зайшли надто далеко». Але, за інформацією американського телеканалу, керівництво ICE доручило агентам збільшити кількість щоденних арештів на тисячу, повернувшись до початкової мети в три тисячі на день.
Через кілька місяців після піку антиімміграційних рейдів агентів Імміграційної та митної служби (ICE) бізнес Даніеля Ернандеса в Міннеаполісі так і не прийшов до тями. Парковка біля одного з магазинів його мережі Colonial Market на початку року стала відомим місцем збору агентів, і покупці, насамперед іспаномовні, почали обходити його стороною. Коли операція ICE, спрямована на штат Міннесота та його найбільше місто, закінчилася, Ернандес сподівався на пожвавлення, але цього не сталося.
«Ледве-ледве, справді ледве ми виживаємо», — поскаржився Ернандес в інтерв’ю американському телеканалу. Одну точку в центрі іспаномовного торговельного району йому довелося закрити, хоча заради її відкриття два роки тому він брав іпотеку. Виручка його магазинів після операцій ICE, за його словами, впала на 60 відсотків.
Він не єдиний підприємець, який зіткнувся з труднощами. За оцінкою мерії Міннеаполіса, лише з минулого грудня до квітня цього року економіка міста втратила 700 мільйонів доларів (понад 15 мільярдів крон). Демократ, мер Джейкоб Фрей, вважає цю оцінку консервативною й також упевнений, що місто ще не впоралося з наслідками. Мерія допомогла деяким підприємцям, а Фрей порівнює ситуацію зі стихійним лихом. «Але зазвичай катастрофи не створює сам уряд», — зауважив він.
Економічний ефект рейдів відчувають і інші американські міста. Дослідження професора Пенсільванського університету Зека Ернандеса (з підприємцем не пов’язаний) показало: там, де 2025 року проходили рейди проти іммігрантів, пішохідний трафік упав на три відсотки, а люди витрачають більш ніж на шість відсотків менше.
Загалом, за його словами, рейди позбавили економіку мільярдів доларів. «У постраждалих районах ви створюєте умови, схожі на рецесію. Це свого роду локальна рецесія», — сказав він.
Це одна з причин, чому рейди проти мігрантів стали однією з тем кампанії перед листопадовими виборами до Палати представників, Сенату та різних органів влади штатів і місцевого рівня. Навіть деякі республіканці почали відступати у питанні міграційної політики президента Дональда Трампа.
Попри це, федеральний уряд, схоже, має намір додати жорсткості. За інформацією американської телекомпанії, керівництво ICE наказало агентам по всій країні збільшити добову кількість заарештованих мігрантів на тисячу. Влада повертається до початкової мети в три тисячі на день, хоча раніше йшлося про дві тисячі.
Кількість арештів і так зростає: у серпні влада встановила новий рекорд — ICE взяла під варту 51 тисячу людей.
Міністерство внутрішньої безпеки знову заперечило існування будь-яких квот при арештах, хоча інформація про ці цілі роками з’являється в американських ЗМІ. «Під керівництвом президента Трампа та міністра Маркуейна Маллина ICE посилили, щоб знаходити, арештовувати й депортувати нелегальних загарбників зі США будь-якими законними засобами», — заявило відомство, додавши, що результати політики говорять самі за себе.
Адміністрація оспорює й економічні наслідки рейдів. Речниця Білого дому Лорен Біс заявила, що нелегальна міграція давно загрожує «фіскальному здоров’ю» США, сприяє зростанню інфляції та знижує зарплати американських працівників.
Уряд стоїть на своєму в питанні жорсткої міграційної політики, хоча на шкоду дедалі частіше вказують республіканські політики. Один із найпомітніших прикладів — нещодавнє звернення конгресвумен із Флориди Марії Ельвіри Салазар. Політикиня, яка представляє округ, що донедавна вважався досить упевнено республіканським, у відео перед Білим домом заявила, що антиімміграційні рейди «зайшли надто далеко».
Вона наголосила, що в кайданках нерідко опиняються люди, які не порушували закон, і говорила про це насамперед у зв’язку з очікуваним падінням підтримки республіканців серед іспаномовних виборців.
Відтоді про невдоволення заявили й кілька республіканських сенаторів. «Я завжди казав, що ідея масових депортацій посилає хибний сигнал», — заявив Джон Корнін, який цього року програв праймеріз у Техасі, бо президент Трамп підтримав його суперника.
Сенатор від Південної Дакоти Майк Раундс вважає, що виборці хочуть, аби держава зосередилася на мігрантах, які чинять злочини, а не на всіх нелегалах. «Більшість американців кажуть, що ми правова держава, але якщо тут так багато людей нелегально, ми маємо, до біса, переконатися, що зосередилися на тих, хто порушив наші закони», — сказав він.
Так свою імміграційну політику формулює дедалі більше республіканських кандидатів, зазначає американська газета. Як приклад вона наводить каліфорнійського конгресмена Девіда Валадао: за його словами, ICE має займатися «злочинцями, а не тими, хто відповідає за виробництво їжі для нашої нації».
Представниця Техасу Моніка де ла Крус ще 2024 року на з’їзді республіканців різко відкидала «відкриті кордони», а цієї весни намагалася врятувати від арешту групу співаків-маріачі, а нещодавно опублікувала передвиборний ролик із дружиною іммігранта, затриманого ICE.
Том Гоман, який відповідає в адміністрації Трампа за захист кордонів, такі заперечення відкидає. «Наведіть мені приклад, де ми зайшли надто далеко. Це доволі сміливе твердження», — заперечив він в інтерв’ю американському телеканалу, відповідаючи на слова Салазар. За його словами, адміністрація насамперед депортує людей, які становлять загрозу, але цим справа не обмежується. «Якщо ви в країні нелегально, у вас проблема. Вам тут бути не слід», — додав він.
Тема міграції була однією з головних, завдяки яким Дональд Трамп повернувся до Білого дому. Але, за вересневим опитуванням агентства Marist для радіомережі та телеканалу громадського мовлення США, свій потенціал у цій сфері він розтратив.
Більше американців вважають, що з міграцією краще впораються демократи, ніж республіканці: 41 проти 38 відсотків. І це попри те, що демократи в кампанії не можуть домовитися, наприклад, про майбутнє ICE: реформувати службу чи скасувати зовсім.
Від імміграційної політики Трампа дистанціюються й республіканські кандидати в Міннесоті. Колишній поліцейський Аарон Пол прагне місця в конгресі штату в передмісті Міннеаполіса. Його округ вважається вирішальним: зараз його представляє демократ, але на останніх виборах він переміг лише з невеликим відривом, а сусідні округи представляють республіканці.
Коли Пол обходить виборців, його іноді питають і про імміграцію, зізнався він місцевій газеті. Сам він на кандидатському форумі в місцевій середній школі назвав федеральне втручання «цілковитою катастрофою», через яку громади іммігрантів і місцеві силові структури опинилися в «безнадійній» ситуації. Увагу партії він намагається відвернути, вказуючи на опір демократичних політиків Міннесоти федеральним агентам, які заважали їм працювати.
Читайте також: Ипотека в Чехии для иностранца: кому дадут и сколько нужно своих
Джерело: seznamzpravy.cz