Професор і сенатор Барта: еліти Чехії відірвані від суспільства

Чеський сенатор, професор-археолог і єгиптолог Мирослав Барта заявив, що політичні та економічні еліти Чехії та Європейського Союзу відірвалися від більшості суспільства і не розуміють, чим живуть звичайні люди. За його словами, на обслуговування державного боргу наступного року піде майже 130 мільярдів крон, тоді як фінансування науки та вищої освіти продовжує скорочуватися.

Дефіцит бюджету та наука

Барта з іронією відгукнувся на повідомлення про скорочення бюджетного дефіциту на три мільярди крон, назвавши це незначною дрібницею. Він каже, що не заперечував би, якби ці гроші спрямували на армію чи освіту, але сталося інакше: держава продовжує витрачати більше на пільги, допомоги та власне утримання, ніж на інвестиції. Себе економістом не вважає, але зазначає, що будь-який борг вимагає обслуговування — наступного року на це піде майже 130 мільярдів крон, яких би вистачило на нові кілометри автодоріг, підвищення безпеки країни та розвиток освіти. На думку Барти, ідея соціальної держави хороша сама по собі, але сьогодні вона розрослася настільки, що країну чекає важка «оздоровча» реформа, яка торкнеться і пенсій.

Окремо він поскаржився на скорочення фінансування вишів, науки та досліджень, назвавши освічене суспільство однією з головних опор демократії. За словами Барти, якість демократії визначає не вузький прошарок наверху, а більшість населення, тому важливо підвищувати загальний рівень освіти — насамперед у школах. 15 жовтня виходить продовження колективної монографії «На рубежі II», над якою працювали 26 авторів; Барта написав для неї великий розділ про упадок демократії, який, на його думку, безпосередньо пов'язаний із багаторічним недофінансуванням освіти, науки та досліджень — і це тенденція, не пов'язана з чинним урядом.

Мільярдери, наука і філософія

Говорячи про позитивні новини, Барта згадав підсумки та оголошення нової експедиції фонду Neuron, який підтримує молодих науковців: на заході зібралися кілька мільярдерів — Кучера, Дедек, Доспіва і Дейчмар, які вкладають значні кошти в науку і філантропію загалом. При цьому він визнав, що премії фонду не змінюють становище справ у суспільстві загалом. Порівнюючи європейське й американське інтелектуальне середовище, Барта похвалив активність американських технологічних лідерів: засновник компанії Palantir Алекс Карп, який має докторський ступінь з філософії з Франкфурта-на-Майні, відкрито формулює суспільну позицію і написав книгу «Технологічна республіка», яка здобула світовий резонанс. За словами Барти, серед чеських підприємців на подібний крок наважується хіба що Вашек Дейчмар, який готує власну книгу.

Барта нагадав, що в Оксфорді на честь девелопера Людека Секири назвали найстарішу професорську посаду з моральної філософії — після того як Секира подарував університету 100 мільйонів крон. Сам Барта п'ятнадцять років тому заснував Інститут дослідження цивілізацій і демократії, у роботі якого брала участь фізик Дана Драбова; після її смерті він вирішив довести справу до кінця і перетворити інститут на офіційний аналітичний центр — зокрема за наполяганням Вашека Дейчмара, який рік переконував його записувати подкаст із коментарями про те, що відбувається у світі.

Розділене суспільство і реформа Сенату

Книгу «На рубежі», написану десять років тому у співавторстві з Мартіном Коваржем та Отакаром Фолтином, Барта називає передбаченням енергетичної кризи і війни в Україні — звідси, за його словами, і високий інтерес до видання на аукціонах. Як сенатор, Барта готує разом із командою юристів законопроєкт, що визначає поняття «державний інтерес». Серйозною помилкою при створенні Сенату він вважає те, що нижня палата парламенту здатна подолати вето верхньої палати і президента практично з будь-якого питання — на відміну, наприклад, від США, де закон мають схвалити обидві палати. Через це, за словами Барти, у країні фактично зруйновано суспільний договір: ніхто не зобов'язаний домовлятися, а суспільство розділене настільки, що не здатне дійти згоди майже з жодного важливого питання. Рішенням він вважає поправку до конституції, яка зобов'язує обидві палати узгоджувати закони між собою.

Говорячи про те, що сьогодні, восени 2026 року, становить державний інтерес Чехії, Барта назвав належність до Заходу і захист демократії, яка слабшає по всьому світу. У листопаді в Сенаті відбудуться публічні слухання щодо проблеми зниження народжуваності. Барта переконаний, що єдиного простого рішення — як-от податкові пільги чи допомоги для багатодітних родин — не існує: за його спостереженням, чим більше державних дотацій, тим нижча народжуваність, оскільки люди звикли чекати вирішення своїх проблем від держави, а не від родини, як було майже всю історію людства. Дотації, вважає він, потрібні лише там, де вони дійсно необхідні, а насамперед люди повинні вчитися розраховувати на себе та своїх близьких.

Еліти, Євросоюз і штучний інтелект

У своїй книзі 2021 року «Сім законів» Барта порівнював західний світ з «Титаніком»: пасажири з нижніх палуб кричать, що в трюм надходить вода, а у першому класі нагорі продовжують танцювати, ніби все гаразд. За його словами, еліти повністю відірвалися від більшості суспільства і не уявляють, що насправді відбувається і про що думають люди — інакше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн не могла би виступити так, як вона виступила з нещодавньою доповіддю про стан Європейського Союзу: на оцінку Барти, у ній немає жодного конкретного кроку, лише розмови про концепції та стратегії, а поки вони з'являться, промисловість у Європі ризикує зникнути.

Барта вважає, що Європа сама знищила значну частину власного виробництва й видобутку сировини, підняла ціни на енергію і тепер має починати практично з нуля — при цьому єдиний європейський фінансовий і капітальний ринок так і не запрацював, через що капітал і бізнес продовжують йти до США. Називаючи себе переконаним прихильником ідеї Євросоюзу, Барта водночас з іронією порівнює нинішню політику Брюсселя зі спробою навчити осла бігати як кінь, «навіть якщо осел каже, що він кінь», і вважає те, що відбувається, справжнім безумством.

Окрема тема — штучний інтелект, якого, на думку низки експертів, включно з керівниками компаній OpenAI і Anthropic, варто остерігатися вже зараз. Барта — співавтор виставки та публікації про ШІ, створеної за підтримки енергетичної компанії ČEZ у рамках давнього циклу проєктів «енергія і цивілізація» та «вода і цивілізація». Він закликає до великої обережності в розвитку технології, але не виключає, що в найкращому випадку штучний інтелект допоможе людству перемогти нові хвороби і розв'язати складні математичні задачі. Головним для себе Барта називає збереження демократії — єдиної системи, яка забезпечує людям більш-менш рівний старт у житті; за його словами, штучний інтелект здатен згладити нерівність у доступі до якісної освіти між регіонами Чехії, дозволяючи дітям самостійно розбиратися в тому, чого вони не зрозуміли на уроці. При цьому він підкреслює: «Штучний інтелект — наш продукт, а не наш господар», а відповідальність за вміння правильно формулювати питання і працювати з фактами лежить на школі та родині, а не на технологіях. Скептично ставлячись до ідеї заборон, Барта нагадує, що в США «Майн кампф» ніколи не був заборонений — там людям залишили право самим скласти думку, тоді як у Євросоюзі, де ця книга заборонена, населення радикалізується помітно сильніше.

Мирослав Барта народився 25 грудня 1969 року в Празі. Він вивчав археологію в Карловому університеті та єгиптологію в Гамбурзі, а з 2011 року керує археологічними дослідженнями в Абусірі в Єгипті. У 2013–2019 роках очолював Чеський інститут єгиптології, у 2019 році отримав Національну премію уряду «Чеська голова» і є членом Американської академії мистецтв і наук. Два роки тому його обрали сенатором від округу Прага-2 як незалежного кандидата за підтримки партій STAN і TOP 09.

Читайте також: Термальні курорти Чехії: 11 найкращих спа та аквапарків

Around Prague за матеріалами denik.cz