Польські фермери на кордоні з Україною побоюються вступу країни до Євросоюзу: вони чекають, що дешева українська продукція обвалить ціни. Водночас, за даними опитування фонду Bertelsmann Stiftung, членства України найближчими роками сьогодні хоче 47% жителів ЄС, тоді як у березні 2022 року таких було близько двох із трьох.
63-річний фермер Халей господарює в Ощув-Колонії — селі приблизно на 70 жителів на сході Польщі, звідки видно український бік. Він вирощує пшеницю, цукрові буряки, ріпак і квасолю. Цього року врожай не вдався: «Була посуха. Квасолі я зібрав зовсім мало, практично нічого», — розповів він агентству Reuters. Прогодуватися землеробством, за його словами, стає дедалі важче, особливо новачкам: дорого все — дизель, добрива, кредити, крім самої сільгосппродукції.
Якщо Україна вступить до Союзу, Халей очікує, що ціни впадуть, і «досить помітно». Українці, за його словами, вирощують набагато дешевше й за вільнішими правилами: «У нас усе дороге, частину добрив заборонено, інші препарати прибрали з ринку. А там можна все». Нині він проти вступу й погодився б на нього, лише якби українські аграрії продавали на ринок ЄС обмежені обсяги. «На вільному ринку в нас шансів немає. У них величезні господарства на тисячі гектарів, із таким гігантом ми конкурувати не можемо». Халей уже не раз брав участь у протестах польських фермерів проти ввезення українського зерна.
Коли почалося російське вторгнення, Халей як староста села допомагав організовувати допомогу біженцям, які йшли через близький кордон. Але, за його словами, настрій «безумовно змінився». Він сумнівається, що сусіди допомогли б знову, і стверджує, що деякі українці, які приїхали, живуть краще за місцевих.
Зсув помічає й мер гміни Долгобичув Гжегож Древник, до якої входить і село Халея. За його словами, мешканці значною мірою забули, як багато звичайних українців тікало від війни у 2022 році. Свою роль, вважає він, зіграли соцмережі: відео в TikTok і дописи у Facebook полегшують віру в те, що українці «погані». Древник упевнений, що вступ України відповідає інтересам Польщі та всього ЄС, але страх місцевих фермерів розуміє: саме в буряках, пшениці й ріпаку Україна була б величезним конкурентом. Усе залежить від того, чи працюватимуть українські виробники за тими самими правилами щодо добрив і пестицидів. Якщо ні, це стане «великою загрозою» для країни та її сільського господарства.
За жовтневим опитуванням Bertelsmann Stiftung, 47% жителів Союзу хочуть вступу України найближчими роками. У Польщі та Франції проти 57% опитаних, у Німеччині — 59%.
Києву швидкий вступ важливий, щоб остаточно вийти з-під російського впливу. Але навіть у безпроблемних кандидатів переговори та реформи тривають роками, а Україну гальмують невизначений результат війни, глибоко вкорінена корупція та розмір країни. Вступ мають схвалити всі 27 держав-членів, а у Франції про нього, імовірно, вирішували б на референдумі.
Голова аналітичного центру European Stability Initiative Джеральд Кнаус, який давно вивчає розширення ЄС, вважає, що уряди говорять про швидке прийняття лише для годиться: «Більшість вдає, що Україна могла б вступити швидко. Насправді ж із нею поводяться так, ніби на неї чекає шлях Північної Македонії, балканських країн чи Туреччини, тобто нескінченні переговори». Північна Македонія — кандидат із 2005 року, Туреччина — з 1999-го. Обережно висловилися в розмовах із Reuters і понад десяток дипломатів та урядовців із країн-членів.
Деякі держави шукають проміжні кроки. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував для України статус «асоційованого члена»: її представники могли б брати участь у самітах і зустрічах міністрів, але без права голосу. Київ відкидає це як несправедливе. Кнаус застерігає: якщо залишиться лише вибір між повним членством і нинішнім становищем, це може поховати перспективи України. «Боюся, що наступний рік може стати для неї смертельним ударом. І це було б руйнівно не лише для України, а й для ЄС».
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz