Уряд Чехії передав до Палати депутатів ініціативу «Мотористів» і SPD закріпити в конституції захист від заміни крони євро. З січня документ має опинитися в порядку денному Палати, але ухвалити його майже неможливо: для зміни конституції потрібні 120 голосів депутатів і згода Сенату, який у таких питаннях не можна переголосувати.
Це один із рідкісних випадків, коли страх перед швидким і незрозумілим світом перетворюється на політичне гасло: нехай хоча б гроші, їжа й електростанції залишаться «нашими». Чим більше всього оголошують національним, тим безпечніше, вважають прихильники такого підходу.
Автор коментаря порівнює ставлення Чехії до євро з пізнім підлітковим бунтом: країна 22 роки тому сама вступила до ЄС, а прийняття євро входило до умов договору про вступ. Тепер двері грюкають, але, на його думку, це лише двері дитячої кімнати, і реальної загрози немає.
Для правлячої коаліції ініціатива править за пастку для опонентів. В ODS чимало євроскептиків, а міністерка фінансів Альона Шиллерова (ANO) заздалегідь тішиться: «Покажеться, хто є хто». Лідер «Мотористів» Петр Мацинка, за його словами, переслідує іншу мету: якщо влада зміниться, конституцію доведеться переписувати назад. Через це, наголошує автор, цю затію варто не допустити.
Один з аргументів проти заборони — Угорщина. Відтоді як навесні країна позбулася Віктора Орбана й узяла курс на євро, її запозичення помітно подешевшали: дохідність десятирічних держоблігацій знизилася із семи відсотків до рівня помітно нижче шести. Чеський борг, навпаки, подорожчав приблизно на один відсотковий пункт, і це опосередковано відчуває кожен, хто переглядає умови іпотеки.
Нині Чехія й Угорщина запозичують майже за однаковою ставкою, що рік-два тому здавалося немислимим. За оцінкою автора, сама лише заява про намір перейти на євро здешевила б чеський борг приблизно на відсотковий пункт, до рівня біднішої та більш закредитованої Словаччини. За щорічних відсоткових платежів у 130 мільярдів крон це економія порядку тисяч крон на рік на людину.
За власну валюту, на думку автора, доводиться платити: зайвими банківськими комісіями, ризиком девальвації та меншою зацікавленістю інвесторів, яким не хочеться морочитися з валютними ризиками. Власну грошову політику Чехія вести може, але близько двох третин чеського експорту йде до єврозони, а головне завдання крони — стримувати інфляцію — виконується погано: у Чехії вона стабільно вища, ніж у єврозоні.
Найсильніший аргумент противників євро — небажання відповідати за борги інших країн, особливо коли у Франції горять вулиці. Але в кожного плюса є мінус, і питання в тому, чи можна у пов'язаній Європі відгородитися, адже на цьому зв'язку чеська економіка тримається 22 роки. Хорвати й болгари вже зрозуміли, що тісний зв'язок із ядром ЄС — перевага, і перейшли на євро. Коли наважиться Польща, вважає автор, чеська затятість швидко втратить сенс.
Гід Around Prague за темою: Іпотека в Чехії для іноземця: кому дадуть і скільки потрібно власних
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz