Колишній речник IIHF назвав повернення Росії провалом федерації

Повернення Росії на чемпіонати світу з хокею — прямий наслідок майже п’ятирічної бездіяльності Міжнародної федерації хокею (IIHF), вважає Шимон Шемберг, який 13 років пропрацював речником IIHF. Після рішення Спортивного арбітражного суду (CAS) він говорить про найбільшу кризу федерації з моменту її заснування в 1908 році.

Шемберг — шведський функціонер, народжений у Варшаві; він працював в IIHF невдовзі після рубежу тисячоліть, за президента Рене Фазеля. За його словами, Фазель, який сьогодні має й російське громадянство, підтримує тамтешній режим і співпрацює з Володимиром Путіним, за лаштунками домагався максимального впливу Росії в раді IIHF. Самого Шемберга це обурює: Росії та Білорусі заборонено брати участь у змаганнях, але їхні представники все одно можуть балотуватися, і він не розуміє, як це виправдати.

«Вони вже все знали»

На думку Шемберга, після вердикту в федерації майже немає маневру: діяти потрібно було ще в роки після початку російського вторгнення. Тепер, коли рішення ухвалено, IIHF залишається лише прийняти його. З юніорського чемпіонату світу виключили Норвегію, і раптом у турнірі опинилася Росія. Арбітраж, наголошує він, діє на підставі аргументів, а не емоцій, а ще в травні дисциплінарна комісія самої IIHF повідомила раді, що доводи, засновані лише на безпеці, не витримують критики.

Тому заяви про «несподіванку» Шемберг називає інсценізацією. Президент Франц Райндль не висловлювався, але шведський представник Андерс Ларссон і фін Хейкки Хієтанен заявили, що здивовані та розчаровані; на думку колишнього речника, вони лише вдають обурення. Таку саму відповідальність за рішення, за його словами, несе й член ради Петр Бржиза, який був віцепрезидентом за Люка Тардіфа, а тепер залишається в раді за нового президента Райндля.

На конгресі на Тенерифе російський вплив, каже Шемберг, був значним: обрали Райндля, якого російські кола вважають зручнішим президентом. Рене Фазель теж працював з усіх сил, але не на сто відсотків: інакше до ради потрапив би й російський представник Дмитро Курбатов, якому забракло кількох голосів. А от білоруського представника Сергія Гончарова провести вдалося.

В історії з рейтингом Шемберг бачить ту саму нерішучість або страх. IIHF формально прибрала Росію та Білорусь зі списку, але очки їм і далі нараховували, і Росія з понад 5500 очками опинилася на першому місці, майже на 200 очок випередивши офіційного лідера — Швейцарію. На його думку, це, можливо, перший випадок в історії спорту, коли очки отримує той, хто перебуває поза змаганням. Він нагадує й про те, що 2022 року футбольна ФІФА одразу призупинила контракти іноземців у Росії, а гравцям КХЛ такої можливості IIHF не дала, і вони опинилися в скрутному становищі.

Репутаційне питання до арбітражу

Тим часом у самого CAS виникла проблема з репутацією. Швейцарський журналіст-розслідувач Томас Ренглі з’ясував, що двоє з трьох арбітрів виступали на конференціях у Москві, причому арбітраж про це не знав. Це єгиптянин Ісмаїл Салім, який побував на міжнародному арбітражному конгресі в травні минулого року, та італієць Джуліо Палермо, який був там у вересні, а потім на початку жовтня отримав посаду голови колегії. Разом із британцем Марком Гоуеллом вони одностайно проголосували за повернення російських хокеїстів. Сам Ренглі наголошує, що не можна сказати, чи були судді упередженими, але вказує на «питання, які викликає часова послідовність».

Що робити IIHF і хто може допомогти

Порушити вердикт CAS федерація не може, вважає Шемберг: росіяни стежать за всім і готові знову звернутися до суду. Конні Єрнеклінт, шведський арбітр, допускав, що в разі порушення рішення вони можуть вимагати якомога більше, наприклад мільярд доларів. Для Шемберга сума не важлива: росіяни не здадуться. Єдиний порятунок для IIHF — щоб країни-господарки заявили, що російська та білоруська команди не зіграють на їхній території за жодних обставин. За чинним статутом, який можна змінювати не раніше 2027 року, федерація може посилатися лише на безпеку, іншої підстави для заборони не було.

Сценарій для юніорського чемпіонату в Канаді такий: уряд країни повідомляє федерації, що не видасть росіянам віз і не допустить їх навіть під нейтральним прапором, канадський хокейний союз передає це до IIHF, і до жеребкування повертається Норвегія. Шемберг чув від обізнаного джерела, що Канада може відкликати й візи російських гравців, які грають там за клуби: їх видано для юніорського хокею, а не для збірної Росії. Він застерігає, що це неофіційно й перебуває на рівні припущень. Канадський уряд, наголошує він, не зобов’язаний дотримуватися вердикту CAS: на відміну від IIHF, він стоїть поза арбітражем.

Заміна Норвегії на Росію, за його словами, — найменша з проблем: організаторам буде важче продавати квитки на матч із Росією, ніж на гру з Норвегією, але жеребкування в іншому не зміниться. Небезпечніший масовий бойкот: багато країн збираються бойкотувати матчі з Росією, але не сам турнір. Тоді Росія може виграти групу, чвертьфінал або півфінал через неявки суперників — хаос. Санкцій проти країн, що бойкотують, він не очікує: IIHF сама винна в безладі, а без Канади, на якій тримається маркетинг юніорського турніру, його не буде взагалі.

Занепокоєння викликає й чоловічий чемпіонат у Німеччині, але спекулювати про це, на думку Шемберга, зарано. Російська букмекерська компанія Fonbet запропонувала IIHF замінити Tipsport у ролі спонсора, проте він не вірить, що федерація погодиться: до того ж рішення не за нею, а за швейцарською компанією Infront, яка представляє її ексклюзивно. За даними джерел, Infront через виключення росіян втратила близько 30 відсотків доходів.

Особливо Шембергу не подобається позиція деяких країн. Він каже, що його глибоко розчарував словацький хокейний союз на чолі з Мирославом Шатаном: Словаччину 1968 року теж окупував Радянський Союз, і прикро, що хтось так швидко забуває. Швейцарія, навпаки, приємно здивувала, змінивши позицію. Андерс Ларссон спершу відмовився від бойкоту, але під тиском хокейної громадськості приєднався.

Суто спортивно, визнає Шемберг, Росії на турнірах бракує — як американців на олімпійському баскетболі. Але контекст важливий: хокей у Росії тісно пов’язаний із владою, КХЛ і федерація мають міцні зв’язки з Путіним і Кремлем, серед керівників — Геннадій Тимченко та Роман Ротенберг. Російський хокей підтримував війну з першого дня, і знаючи це, каже він, важко стверджувати, що Росія вам потрібна.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz