Усі європейські льодовики, на яких раніше трималася літня підготовка гірськолижників, цього літа вперше в історії один за одним закрилися для катання. Чеським збірним доводиться шукати сніг на іншому кінці світу, а підготовка дорожчає швидше, ніж зростає бюджет спілки.
«Сумно дивитися, як льодовики тікають у тебе на очах. Я пам’ятаю, який вигляд вони мали років десять тому, а шістдесятирічні тренери бачать зміни ще виразніше», — розповідає Ян Забистршан, переможець етапу Кубка світу в супергіганті у Валь-Гардені.
У збірників лишаються два шляхи: лижні манежі, які за профілем і довжиною підходять лише тим, хто спеціалізується на технічних дисциплінах, і переїзд до південної півкулі, найчастіше до Чилі. Зірки на кшталт Забистршана чи Естер Ледецької вже регулярно бувають в Андах, а цього року в довгу дорогу вперше вирушили й талановиті юніори. Вибору не було, але в касі спілки бракувало й грошей, щоб оплатити всю підготовку.
«Коли підготовка в Чилі коштує спілці три мільйони крон, а в бюджеті 800 тисяч, то навіть за допомоги спонсорів решту доводиться просити в спортсменів», — пояснює Мартін Штєпан, голова відділу гірських лиж. За словами спортивного директора і головного тренера Яна Фідлера, особисті витрати — близько 250 000 крон на людину — спортсмени оплачують із сімейних або спонсорських коштів.
«Ще гірша ситуація в дитячих категоріях і клубах. Лижі стають дедалі менш доступними, тенденція драматична. Навіть у Чилі місць часто вже не вистачає. Доведеться шукати й інші варіанти, наприклад схили зі штучним покриттям», — вважає Фідлер. Складніше стає й знайти в самій Чехії схили, які можна бодай частково використовувати для тренувань: «Операторам курортів потрібно дбати про свої інтереси».
Поки підготовка дорожчає, бюджет спілки зводиться насилу — почасти з власної вини, почасти через плани держави. Нинішній етап Кубка світу серед жінок зі слалому та гігантського слалому у Шпіндлерових Млинах завершився збитком майже у 24 мільйони крон. Голова відділу Ладислав Форейтек залишив посаду, його замінив колишній заступник Штєпан, і впоратися з величезною дірою — одне з його головних завдань.
«Ми нікому нічого не винні, все сплачено. Збиток вирішуємо на рівні спілки, щоб він не вплинув на спортивну діяльність», — каже Штєпан. Спілка попросила в Чеської унії спорту позику в 30 мільйонів крон, і її схвалили. Повертати її будуть чотири роки. Через фінансові підсумки спілка відмовилася від пропозиції Міжнародної федерації лижного спорту провести ще один етап Кубка світу в Шпіндлеровому Млині у 2028 році. Наступна нагода може з’явитися за два роки, якщо перспективи покращаться.
Поки що все виглядає радше навпаки. «На переговорах із Національним спортивним агентством нас попередили, що очікується зниження внеску на діяльність спілки на двадцять відсотків. Для фінансування спілки це була б катастрофа», — каже Штєпан. Для його відділу це означало б падіння бюджету з 35 до 28 мільйонів крон.
«Де можна різати? Лише на спорті, інших витрат у нас немає», — зазначає Штєпан, додаючи, що на збірній скорочення завдяки відомчим центрам і спонсорам позначитися не повинно. «У короткостроковій перспективі спілки виживуть. Але нинішні збірники виросли завдяки роботі спілки та змаганням у молодших категоріях. Через десять-п’ятнадцять років цих спортсменів не буде. Тут нас і наздожене», — застерігає голова відділу.
Around Prague за матеріалами sport.cz