У чеському селі Буковець фанат Аргентини планує поставити статую Мессі поруч із Марадоною

У селі Буковець під Пардубіце живе Мілослав Урбанець, відомий як Чурби — 52-річний суперфанат збірної Аргентини, чий будинок уже давно перетворився на справжній футбольний храм. Фасад пофарбований у біло-блакитні кольори, у дворі стоїть статуя Дієго Марадони, а на під'їзній доріжці — мікроавтобус зі спеціальним номерним знаком «Марадона».

У неділю ввечері до нього в гості завітав Франтішек Колін з Пардубіце — ще один аргентинський вболівальник, який почув про незвичайний будинок і вирішив побачити все на власні очі. Гість прибув у біло-блакитній футболці з десятим номером на спині, і господар без вагань запросив його всередину.

«Тут дуже гарно. Захоплююся, коли люди чимось по-справжньому захоплені», — поділився враженнями Колін.

На жаль, сам фінальний матч не порадував господарів дому: Аргентина поступилася Іспанії з рахунком 0:1, а найкращий гравець збірної Ліонель Мессі так і не зумів відзначитися. «Слабко, слабко. Ніхто не хоче ризикувати. Мессі ще має себе показати», — казав Урбанець у перерві, ще не втрачаючи оптимізму. Але навіть відчайдушний штурм наприкінці матчу не допоміг уникнути поразки улюбленої команди.

«Ну, це всього лише футбол. А статуя Мессі тут все одно з'явиться», — заявив після матчу Урбанець, розкривши плани щодо подальшого прикрашання свого футбольного святилища.

Вболівати за Аргентину Урбанець почав ще у чотири роки, у 1978 році, коли збірна країни вперше виграла чемпіонат світу на домашньому турнірі. «Футбол там — це набагато більше, ніж спорт. Це абсолютна пристрасть, відповідь на все погане в житті. Це спосіб вирватися з буденності», — переконаний вболівальник, який сам тричі був в Аргентині і має там багато друзів.

«Багато хто з них писав мені, що не можуть спати. Ходять вулицями Буенос-Айреса та інших міст, чекають на фінал. Дивовижно, як футбол може нас так об'єднувати», — розповідав він ще перед стартом недільного фіналу.

Аргентинську пристрасть до футболу Урбанець вважає надихаючим прикладом і для звичайного життя. «Ці хлопці грають так, ніби на кону саме життя. Більшість із них із бідних родин, футбол для них — справжній ліфт до кращого життя. І це видно по їхніх обличчях, по тому, як вони співають гімн, як викладаються в усьому. Я сам був на самому дні — вже 29 років живу з діагнозом алкогольна залежність у стадії ремісії. Але так само, як вони, я не вмію робити щось наполовину», — пояснює він своє життєве кредо.

Чотири роки тому Урбанець особисто побував на чемпіонаті світу в Катарі, але цього року до Америки не поїхав. «Зараз я тут із дітьми, і мені це теж дуже подобається. Якщо чесно, я так і не можу перетравити Трампа, не розумію цю політику. До Америки я їжджу з 2002 року, але зараз не поїду», — пояснив він, чому вирішив вболівати вдома.

Перший аргентинський прапор з'явився у дворі родини Урбанців багато років тому, але по-справжньому масштабним оздоблення стало після перемоги Аргентини на чемпіонаті світу в Катарі чотири роки тому. Сьогодні відвідувачів зустрічає велике панно з Мессі, який піднімає кубок чемпіона світу, а замість городу — футбольне поле, що відсилає до клубу Марадони «Бока Хуніорс». Тут-таки стоїть поворотна статуя Марадони роботи скульптора Франтішека Балека — вона може або «спостерігати» за грою на полі, або дивитися у бік кухонного вікна будинку Урбанців.

«Я звик робити все на повну. Так само я організовую музичний фестиваль у Трутнові, так само вболіваю за команду. На щастя, у мене терпляча партнерка», — сміється Урбанець, додаючи, що залишиться фанатом до кінця життя. «І не тільки я — вірю, що вся моя родина, і не тільки вона. Мої діти, їхні діти й діти їхніх дітей. Це точно триватиме», — з гордістю каже батько п'ятьох дітей, одного з яких звуть Ліонель.

«Він народився 17 років тому. Вже тоді я знав, що Мессі — чудовий гравець», — пояснює Урбанець вибір імені для сина. Пізніше, коли він хотів назвати ще одну дитину на честь Марадони, партнерці ідея не сподобалася — але, можливо, родині ще доведеться це здійснити, натякнув син Чурби, Максим Ліонель Урбанець. «Хоча я частіше використовую своє перше ім'я, я пишаюся Ліонелем. І якщо в мене колись народиться син, я обов'язково назву його на честь Дієго», — каже Максим Ліонель, доводячи, що футбольна пристрасть справді передається у спадок. Тож одного дня в родині може з'явитися і свій Дієго Армандо Урбанець.

Around Prague за матеріалами novinky.cz