Чеські вирубки лісу після короїда: вплив на воду та відновлення

Чеські вчені підбили підсумки досліджень 2025 року: великі вирубки на місці лісів, що загинули від короїда, поки не впливають ані на обсяг стоку, ані на якість води в річках, а запас вуглецю в лісових ґрунтах помітно не змінюється. Про це йдеться в матеріалах Інституту лісового господарства і мисливства (ВУЛХМ) за 2025 рік. Водночас фахівці називають великі голі ділянки ризикованими й радять відновлювати ліс якомога швидше.

Ліс треба не лише посадити, а й зберегти

Щоб ліс накопичував вуглець, йому насамперед потрібно вижити. Тому дослідники рекомендують поєднувати природне відновлення зі штучним садінням і добирати породи, здатні витримати мікроклімат відкритої, нічим не затіненої ділянки. Довгострокова мета — вирощувати різноманітніші за видами, віком і просторовою структурою насадження, стійкіші до живих і неживих шкідливих чинників.

Щоб не допустити повторення навали короїда, вчені розробляють модель, яка прогнозує початок льоту короїда-типографа, і шукають нові способи захисту лісу. Закладено дослідні ділянки, де перевіряють захист ялиць і гіркокаштанів за допомогою ін’єкцій: випробовують різні інсектициди та фунгіциди — як синтетичні, так і природного походження. Крім того, дослідники вивчали, як розмножуються короїди в Європі, та вплив хижаків на шкідників — зокрема зв’язок між лісовими мурахами й дубовим клопом-сітчастокрилом.

Які дерева садити після вирубок

Для відновлення вирубок потрібно виростити достатньо садивного матеріалу, тож учені розширюють мережу дослідних ділянок. Вони вимірюють, як ростуть різні типи саджанців, і перевіряють різні прийоми садіння лісу на вирубках, заліснення сільськогосподарських земель та агролісівництва. Висновки практичні:

• Дуб літній і дуб зимовий. Однорічні сіянці помітно різняться за висотою та співвідношенням коренів і надземної частини, і під час садіння ці відмінності слід враховувати.
• Ялиця під захистом берези. Коли два роки тому кількість беріз скоротили вдвічі, приріст звільнених домінантних ялиць у висоту й товщину виявився майже вдвічі більшим, ніж у незвільнених, а захисна роль березового намету збереглася.
• Бук. Бук лісовий чутливіший до температури та опадів, ніж бук східний. На низовинах за останні приблизно 20 років радіальний приріст знизився на 13–19 %, у горах, навпаки, зріс на 6–10 %. На низовинах йому заважає брак опадів, у горах — низькі температури.
• Змішані насадження. У структурно багатому лісі ялина дає більш ніж на 40 % більше продукції, ніж у монокультурі. У бука змішування порід і просторова різноманітність підвищують і продуктивність, і стійкість.

Вуглець у ґрунті та теплолюбні дуби

Вивчаючи колишні сільськогосподарські землі, вчені з’ясували, що вісімдесят років заліснення помітно збільшили запас окиснюваного вуглецю в шарі підстилкового гумусу. Під деревами він залежно від місця був у 11–89 разів більшим, ніж на лузі. Ялина звичайна та вільха клейка накопичували вуглець у цьому шарі статистично значуще більше, ніж клен-явір і луг, що вказує на швидше розкладання опаду під кленом.

Адаптація до зміни клімату змушує шукати нові шляхи збереження здорових лісів. Один із варіантів — змінювати видовий склад і ширше використовувати маловідомі місцеві породи, наприклад теплолюбні дуби. Вчені шукають і картують місця їхнього природного зростання, головним чином на півдні Моравії, визначають види й відбирають якісні дерева як джерело насіннєвого матеріалу. У 2025 році опрацьовано дані щодо 300 дерев дуба церис, 80 дерев дуба пухнастого та 320 дерев дуба зимового.

Генетичний аналіз показав: між дубом зимовим, жовтуватим і багатоплідним відмінності дуже малі, між дубом церис та рештою видів — високі, між дубами літнім і зимовим — середні. П’ять досліджених популяцій дуба пухнастого мають достатню генетичну різноманітність.

Що знайшли в їстівних грибах

У 2025 році дослідники перевірили на кадмій (Cd) і ртуть (Hg) 45 зразків плодових тіл їстівних грибів, зібраних у 32 лісових районах, — помітно більше, ніж роком раніше. До вибірки увійшли 13 видів, зокрема білий гриб ялиновий, дубовик і парасолька висока.

Стан забруднення залишається стабільним: перевищення допустимих значень виявили у 4,4 % зразків за кадмієм і у 8,9 % за ртуттю. Серед помітних знахідок — надзвичайна концентрація кадмію (15,12 мг/кг сухої ваги) в моховиків роду Xerocomellus в Орлицьких горах і незвично високий вміст ртуті (12,75 мг/кг) в районі Манетіна. Подробиці — у річному звіті ВУЛХМ за 2025 рік.

Around Prague за матеріалами ekolist.cz