Екологічна організація Arnika опублікувала відкритий лист компанії AVE CZ, яка керує звалищем у Чаславі: організація стверджує, що її дослідження, проведене в серпні 2026 року, виявило небезпечне забруднення ґрунту, пилу та курячих яєць довкола об'єкта, а оператор звалища безпідставно відкинув ці дані, посилаючись на думку анонімних експертів.
Результати дослідження Arnika представила 8 вересня разом із місцевою ініціативою «Часлав для всіх», а 14 вересня AVE CZ опублікувала своє заперечення. За словами організації, проби відбиралися один раз, але цілеспрямовано — саме в тих компонентах середовища, які накопичують токсичні речовини довгостроково: осілому пилу, ґрунті та курячих яйцях. Зразки взяли в період, коли звалище понад рік не приймало відходи, тобто вони відображають «спокійний» стан об'єкта, який при цьому не закритий покриттям.
Оскільки обов'язкових лімітів для осілого пилу в чеському законодавстві немає, Arnika порівняла результати з методичними індикативними значеннями для ґрунтів, які Міністерство довкілля Чехії встановило 2014 року. Вміст бензапірену в ґрунті городу, що прилягає до звалища, перевищив індикативне значення для житлових територій більш ніж у 135 разів, а проба пилу з підʼїзної дороги містила більше свинцю, ніж вказано для ґрунтів промислових зон — і водночас максимальні серед усіх проб концентрації ПХБ і поліциклічних ароматичних вуглеводнів.
Найсерйозніші знахідки — в яйцях: один зразок перевищив обов'язковий ліміт Євросоюзу щодо індикаторних ПХБ у харчових продуктах, а два з чотирьох — європейський порог дії для діоксиноподібних ПХБ, при перевищенні якого влада зобовʼязана шукати джерело забруднення і вживати заходів. За оцінкою Arnika, найімовірніше джерело — саме звалище, куди завозять і небезпечні відходи з вмістом цих речовин; склад забрудників у пилу та яйцях відповідає старим промисловим змішам типу «Делор», які вироблялися в Чехословаччині, а не типовому забрудненню від транспорту чи печного опалення.
AVE CZ заявила, що проба яєць із перевищенням норми взята на найвіддаленішій із обстежених ферм. Arnika з цим не погоджується: за її даними, ця ферма розташована приблизно за 800 метрів від території звалища, тоді як найвіддаленіша з обстежених ферм знаходиться на відстані близько 1,5 кілометра. Проба з перевищенням була взята в точці, розташованій за напрямком переважного вітру і гірше захищеній дорослими деревами. Зразок із ферми на відстані близько 300 метрів норму не перевищив, але вміст ПХБ у ньому виявився другим за величиною серед усіх проб. Поширення пилових випадінь, підкреслює організація, залежить не тільки від відстані, а й від напрямку та сили вітру, висоти тіла звалища, рельєфу та перешкод — дерев і споруд.
Гігієнічні ліміти для підземних і поверхневих вод проби не перевищили, а обидві домові свердловини на момент відбору відповідали вимогам до питної води. Разом з тим Arnika звертає увагу, що кілька незалежних один від одного результатів вказують в один бік: у контрольній свердловині, яка не входить до офіційного моніторингу, виявлено ПФАС, типові для звалищних вод, а в підмоченому ґрунті під звалищем — речовини, характерні для звалищних вод, у концентраціях, що багаторазово перевищують показники в порівнянних звалищ за кордоном. Організація вимагає включити до офіційного моніторингу вимірювання ПФАС у підземних водах не рідше чотирьох разів на рік.
У листі Arnika формулює сім вимог до AVE CZ: розкрити імена, кваліфікацію та повні висновки залучених компанією експертів; за кожним спірним висновком вказати, на підставі яких даних він спростовується і які додаткові вимірювання могли б його перевірити; запропонувати розширення комплексного екологічного дозволу звалища, включивши до нього моніторинг ПФАС у воді та сільськогосподарському ґрунті навколо об'єкта й аналіз проб не рідше чотирьох разів на рік; запровадити регулярний контроль запиленості повітря, включно з вимірюваннями PM10 і PM2,5, а також лабораторний аналіз осілого пилу на вміст важких металів, ПХБ і поліциклічних вуглеводнів; підтримати створення довгострокового незалежного моніторингу довкілля звалища спільно з містом, експертами й місцевими жителями з відкритою публікацією даних; розкрити, які відходи — насамперед небезпечні відходи з вмістом ПХБ — у якому обсязі й коли завозилися на звалище; і знизити запиленість на підʼїзній дорозі до об'єкта та в її околицях.
Аналізи для дослідження виконали акредитовані лабораторії Державного ветеринарного інституту та Хіміко-технологічного університету в Празі. Лист підписали керівник програми «Токсичні речовини та відходи» Arnika Їндржих Петрлік і фахівець організації з токсичних речовин у довкіллі Нікола Єлінек. За їхніми словами, жителі Часлава заслуговують не на боротьбу пресрелізів, а на надійні дані: якщо з довкіллям звалища все гаразд, це покаже прозорий розширений моніторинг, а якщо ні — краще дізнатися про це якомога раніше.
Джерело: ekolist.cz