Як у національному парку Подийї збирають насіння трав, щоб повернути степам природний вигляд

У національному парку Подийї в Чехії фахівці з охорони природи відновлюють рідкісні степові та лучні угруповання за допомогою збору та висіву насіння місцевих рослин — так званого «природоохоронного насінництва». За даними адміністрації парку, метод застосовують передусім на ділянках, де раніше росла інвазивна біла акація, а також у боротьбі з іншими чужорідними видами, як-от айлант, рейнутрія та ракитник.

Після вирубки акації на місці нерідко залишається гола земля, на якій десятиліттями домінують куничник, ожина або чистотіл — рослини, що блокують повернення типових для місцевості видів. Активний висів зібраного насіння дає змогу пришвидшити відновлення природних угруповань і не дати акації прорости знову з насіннєвого банку ґрунту.

Насіння збирають на «донорських» ділянках — степових перелогах, сухих луках та старих садах в околицях сіл Гавраники, Попіце та Градіште. Фахівці намагаються брати матеріал якомога ближче до майбутніх ділянок висадки, щоб зберегти місцеве походження генетичного матеріалу та схожі умови зростання. Терміни збору розтягнуті з квітня по вересень: ранні трави збирають уже у квітні-травні, основний сезон трав припадає на червень, а різнотрав'я збирають до кінця вересня. Врожайність сильно залежить від погоди — якщо 2025 року відзначили гарний врожай насіння, то цього літа багато донорських ділянок постраждали від першої хвилі літньої спеки.

Для збору використовують різні методи — від ручного до механізованого щітковими комбайнами, включно з переносними пристроями на базі кущорізів. Зі злаків у такий спосіб найчастіше збирають костриці та тонконіг, іноді овес та ковилу; вручну ж вдається зібрати майже будь-які види, включно з рідкісними травами — головчаткою, скабіозою польовою, волошками, гвоздиками та іншими. Зібраний матеріал спершу перевозять у паперових мішках, потім розкладають на дрібних ситах і сушать кілька тижнів у провітрюваному приміщенні, захищеному від сонця та вологи, — у парку для цього пристосували сінник.

Окрему увагу приділяють тому, щоб разом із насінням у нові місця не потрапляли безхребетні та насіння бур'янів чи інвазивних рослин — для цього зібраний матеріал перед переміщенням акуратно висипають назад у рослинність, а щіткові збирачі ретельно очищають промисловим пилососом.

Найскладніший етап — підготовка ділянок під посів: фахівці наголошують, що насіння сіють лише на добре підготовлений, очищений від бур'янів голий ґрунт — подібно до того, як готують грядку під овочі. У рамках проєкту BESTbelt на деяких ділянках після вирубки акації прибирали не лише самі дерева, а й потужний шар гумусу, характерний для акацієвих заростей, за допомогою екскаваторів. Ідеальний час для висіву — осінь, коли вологість вища і насіння встигає пройти природну стратифікацію за зиму.

Після посіву робота не закінчується: протягом сезону фахівці стежать за розвитком нового травостою, борються з порослю акації та ожини, а наприкінці сезону вирішують питання про покіс. На деяких ділянках практикують екстенсивний випас овець і коней, але в першій фазі росту травостою від інтенсивного витоптування намагаються утримуватися.

За оцінкою фахівців парку, це трудомісткий і багаторічний процес: щороку в такий спосіб вдається озеленити лише кілька десятків арів, тому метод застосовують радше точково, ніж масово. Мета — створити на місці колишніх акацієвих заростей хоча б «острівці» з типовими для регіону травами та квітами, звідки насіння зможе поступово поширюватися на навколишню територію. Проєкт з відновлення видового різноманіття луків на місці колишніх акацієвих насаджень у національному парку Подийї реалізується за фінансової підтримки європейської програми BESTbelt.

Джерело: ekolist.cz