Осіннє цвітіння рослин у Чехії: чим небезпечна тепла зима

На півдні Моравії восени цвітуть маргаритки, волошки та сон-трава — рослини, яких у цю пору зазвичай не чекаєш. Подібне спостерігають майже по всій Чехії, на півдні це помітніше. Проте ботанік Кржиштоф Хитрий, який вивчає зміни рослинності через потепління клімату, вважає, що сам осінній цвіт поки не створює для природи серйозної проблеми. Набагато важливіше, за його словами, що рослини дедалі частіше ростуть і взимку.

Дві групи «ошуканих» рослин

За словами Хитрого, останніми роками рослин, що цвітуть восени, помітно побільшало, але поки це скоріше ботанічна цікавинка, ніж чинник, який сильно впливає на природу. Рослини поділяються на дві групи. Одні «думають», що літо триває: це волошки та маргаритки з міських газонів, які здатні цвісти навіть усю зиму. Інші вирішили, що зима минула й настала весна: це, наприклад, сон-трава та горицвіт.

Перші цвітуть у будь-яку пору, якщо вистачає вологи й тепла. Сухе літо лише відкладає цвітіння: волошки, наприклад, роблять у серпні місячну паузу й восени зацвітають знову. В інших механізм інакший: вони чекають сигналу, що зима минула й можна цвісти, — зазвичай це мороз. Але вони можуть сприйняти так і екстремальну літню посуху. Утім, у більшості рослин вирішальну роль відіграє тривала тепла осінь за достатньої кількості вологи.

Нинішнє сухе літо було багато в чому екстремальним і небаченим. За словами ботаніка, судячи з довгострокового розвитку клімату, таких дуже сухих років ставатиме більше, і вони можуть бути значно гіршими за нинішній. Не виключено, що в якийсь момент висохне більша частина рослинності, зокрема й деякі дерева.

Чим шкодить повторне цвітіння

Нашкодити воно може насамперед рослинам, які «вирішили», що настала весна: вони витрачають бруньки, підготовлені до весни, і навесні їх уже немає. До того ж осіннє цвітіння зазвичай не призводить до появи плодів, тобто енергія витрачається марно. Але частка таких рослин доволі мала, тому на цілі популяції це сильно не впливає.

На Палаві Хитрий із колегами щороку вивчають одні й ті самі ділянки. Цьогоріч літо було настільки сухим, що на них засохла більшість багаторічників, окремі особини яких зазвичай живуть понад десять років. Для відновлення знадобиться кілька років. Здобуті дані науковці використовують у моделях, що оцінюють, як змінюватиметься сезонний ріст рослин.

Чому зимовий ріст важливіший

На думку ботаніка, зимовий ріст може систематично змінювати видовий склад рослинних угруповань: ті, хто росте взимку, отримують перевагу й навесні стартують раніше за інших. Це стосується шавлії, перстачу та деяких трав, як-от вівсюнець і пирій. А ковила взимку не росте, і її можуть поступово витіснити.

Очікується також, що навесні рослини зростатимуть і цвістимуть дедалі раніше, а літо стане для багатьох дедалі менш стерпним. Довгожителі можуть опинитися в скруті, і їх поступово замінять короткоживучі види, які переживають несприятливу пору у вигляді насіння — тепер це може бути не зима, а розпал літа.

Для охорони природи, вважає Хитрий, важливо думати й про місця, де рослини зможуть вижити в майбутньому. Види на екстремальних ділянках, наприклад на південних схилах пагорба Дівін, перебувають під більшою загрозою. Тому не можна зосереджувати турботу лише там, де сьогодні ростуть рідкісні рослини: уваги заслуговують і запасні ділянки, не такі цікаві нині, але здатні стати прихистком.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz