Блекаут у Чехії: чому однієї брошури «72 години» недостатньо

Експерти вважають, що брошури «72 години» недостатньо, щоб жителі Чехії були готові до масштабного блекауту. Як повідомили Novinky, систему підготовки дорослого населення до оборони держави до кінця 2026 року не створять.

Генерал у відставці Франтішек Мічанек описує ланцюг наслідків гібридної атаки, наприклад на розподільчу підстанцію: перестають працювати світлофори, зростає кількість аварій, на вулиці виходить більше поліцейських, не проходять платежі карткою, люди панікують і знімають готівку. Обмежені подача питної води й газу, немає тепла та світла. «Якщо звичайна людина до цього не готова, вона починає панікувати. А це найгірше, що може статися в кризі», — сказав він.

Про загрози попереджають спецслужби й політики. Це не порожні слова: про це свідчать підпали на збройових заводах і диверсії на енергетичній та транспортній інфраструктурі в Німеччині. Експерт із безпеки Властиміл Бржиза наголошує: «Йдеться не про підготовку до війни, а про підготовку до кризи. Так ми водночас зміцнюємо всю державу».

Підготовка дорослих відстає

Концепція підготовки громадян до оборони держави на 2025–2030 роки, яку підготувало міністерство оборони, визнає: підготовка дорослого населення недостатньо опрацьована й не відбувається систематично. Там же йшлося, що до кінця 2026 року має з’явитися система такої підготовки, але цього не станеться.

«Запровадити систему повністю до кінця 2026 року не вдасться: деякі процеси виявилися більш трудомісткими, ніж очікувалося», — повідомила виданню Зденька Собарня Кошванцова з Генерального штабу армії Чехії. Новий термін невідомий.

У листопаді 2025 року міністерство внутрішніх справ і пожежна служба випустили друковану й онлайн-брошуру «72 години». У ній пояснюється, як три дні обходитися без базових послуг: як запастися водою та продуктами, що робити за відключення електрики, як отримувати й перевіряти інформацію, а також про укриття, евакуацію та допомогу сусідам. Для Чехії це була перша така кампанія в масштабах усієї країни.

За словами Мічанека, брошури замало: «Ефект набагато більший, коли люди самі пробують таку ситуацію». Суспільство, на його думку, цією темою не цікавиться, тож держава має мотивувати людей проходити навчання. Бржиза додав, що суспільство не потрібно мілітаризувати: той, хто відпрацював реакцію на кризу, у реальній ситуації поведеться краще. Брошуру він назвав хорошим початком.

Приклад Фінляндії

Фінляндію як взірець готовності до криз називала й голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У березні 2024 року вона заявила: «Нам є чого вчитися в Фінляндії» — і відзначила залучення всього суспільства до оборони та подолання надзвичайних ситуацій.

У країні створено загальнонаціональну мережу інструкторів, які на курсах розповідають, як готуватися до відключення електрики чи води. Навчання можна замовити на роботу, у багатоквартирний будинок або в об’єднання, проводяться й практичні навчання. «Фіни знають, куди йти й що робити, що взяти з собою, де сховатися в разі загрози, хто з ними комунікуватиме. Як буде забезпечено їхнє постачання водою, їжею та іншими важливими матеріалами», — зазначив Мічанек.

У фінському місті Куопіо у вересні понад дві тисячі учасників відпрацьовували перехід до великого підземного укриття та перебування в ньому. Це були найбільші навчання цивільного захисту в Європі від часів Другої світової війни.

Around Prague за матеріалами novinky.cz