Наприкінці вересня у віці 90 років померла Маргарет Гамільтон, повідомив у четвер Массачусетський технологічний інститут (MIT). Її програма 1969 року допомогла екіпажу «Аполлона-11» на чолі з Нілом Армстронгом сісти на Місяць. Гамільтон очолювала лабораторію MIT, яка отримала від NASA замовлення на бортове програмне забезпечення для проєкту «Аполлон».
Гамільтон намагалася підготувати програму і до позаштатних ситуацій. Це виявилося вирішальним: незадовго до посадки бортовий комп'ютер увімкнув тривогу. Через збій обладнання він був перевантажений, і система могла не впоратися зі складною процедурою посадки.
Але ПЗ «Аполлона-11», розроблене командою Гамільтон, працювало за пріоритетами: воно вимикало непотрібні фонові завдання, щоб дати дорогу критично важливим для місії. Завдяки цьому посадка на Місяць вдалася.
Гамільтон продовжувала роботу в Instrumentation Lab до 1970-х років. Коли програма «Аполлон» наближалася до завершення, лабораторія відокремилася від MIT і стала незалежною організацією Draper Laboratory. У 1970-х і 1980-х Гамільтон заснувала дві компанії, які будували роботу на її підході до програмної інженерії та робили наголос на запобіганні помилкам.
«Маргарет залишила в Draper незабутній слід, і ми завжди будемо їй за це вдячні», — сказав президент і гендиректор Draper Джеррі Волетц. За його словами, вона допомогла забезпечити безпечну посадку астронавтів на Місяць і їхнє повернення додому.
Протягом усієї кар'єри Гамільтон домагалася визнання програмної інженерії окремою галуззю. «Я боролася за те, щоб софт мав легітимність, а йому та його творцям виявляли належну повагу. Тому я почала вживати термін «програмна інженерія»», — казала вона виданню El País у 2018 році. Спочатку це слово вважали кумедним, і воно довго слугувало приводом для жартів, але зрештою програмне забезпечення здобуло таку саму повагу, як і будь-яка інша галузь.
За життя вона отримала безліч премій і нагород, а в 2016 році тодішній президент США Барак Обама вручив їй Президентську медаль Свободи.
«Сказати, що Маргарет Гамільтон була першопрохідницею й випередила свій час, означало б сильно применшити», — заявив Олів'є де Век, професор програми «Аполлон» і голова кафедри аеронавтики та астронавтики MIT. За його словами, вона не лише писала передовий код, а й вела команду, яка створила одну з найскладніших систем в історії людства.
Джерело: seznamzpravy.cz