Марш незалежності у Варшаві: сотні тисяч людей і розкол Польщі

У Варшаві на щорічний Марш незалежності 11 листопада, у день державного свята, вийшли сотні тисяч людей: за даними мерії, 250 тисяч, за оцінкою організаторів, пів мільйона. Хода знову показала, наскільки розколоте польське суспільство, а суперечка навколо Конституційного суду і трагедія в Кракові лише підігріли напругу.

Свято і ненависть в одній колоні

За словами кореспондента, який побував на марші, море біло-червоних прапорів поєднувалося з антиурядовими плакатами та відверто ворожими гаслами проти іноземців, мігрантів, ЛГБТ і євреїв. Поруч ішли сім’ї з дітьми, літні люди й учасники в балаклавах, із захистом та з расистською або ультраправою символікою.

Марш у нинішньому вигляді проходить з 2009 року. Його заснували націоналістичні організації, які, за словами експерта з екстремізму, продовжують традицію міжвоєнних фашизованих та антисемітських груп. Ходу давно супроводжують суперечки, а раніше траплялися й сутички з поліцією. Цього року, серед іншого, помітили наклейки «Зона без ЛГБТ».

Акція набула виразного антиурядового відтінку перед парламентськими виборами, які в Польщі мають відбутися через рік. Віцеспікер Сейму і лідер опозиційної «Конфедерації» Кшиштоф Босак фактично виголосив передвиборну промову й закликав патріотів об’єднатися та змінити владу. Лідер партії PiS Ярослав Качинський запропонував спільний список правих, включно з найрадикальнішими.

Один суд і два непримиренні табори

Коріння конфлікту сягають 2015 року: більшість, що йшла з влади, обрала п’ятьох нових суддів Конституційного суду, двох із них достроково. PiS, яка прийшла до влади, не визнала трьох суддів, обраних за правилами, і провела своїх кандидатів. Настали роки політичного контролю над судом, чию незалежність згодом поставили під сумнів і європейські інституції.

Нинішній уряд Дональда Туска обіцяв відновити верховенство права, але й його дії викликають суперечки. Президент Кароль Навроцький відмовився приймати присягу в частини нових суддів. Наприкінці жовтня одна з суддів оголосила про відсторонення колишнього керівництва суду. Будівлю оточила поліція, а Навроцький перервав закордонну поїздку, вночі приїхав до суду й різко посперечався із суддею. Опозиція назвала це спробою перевороту, а влада заявила, що наводить лад у судовій системі.

Розв’язання поки не видно. Партія народовців, що входить до коаліції, пропонує змінити конституцію й повністю оновити склад суду за домовленістю уряду, опозиції та президента, але потрібної згоди немає.

Хто керуватиме Польщею

Гасло маршу цього року — «Поляк у Польщі господар». За словами кореспондента, так організатори висловили протест проти міграції, іноземного впливу та Євросоюзу. Праві сили при цьому неоднорідні, наприклад, розходяться у поглядах на Росію.

За жовтневим опитуванням, президентові Навроцькому довіряє більше половини опитаних, а прем’єрові Туску трохи більше третини. Проте в передвиборних рейтингах лідирує «Громадянська коаліція» Туска, а PiS ослабла й розкололася. Але навіть перемога Громадянської коаліції не гарантує Туску формування уряду: багато що вирішать малі партії.

Стрілянина в Кракові: мотив неясний

Країну потрясла й стрілянина в центрі Кракова в суботу, коли нападник убив кількох випадкових перехожих. 24-річний стрілець у понеділок помер, мотив розслідують. Поліція вивчає, зокрема, матеріали про норвезького терориста Андерса Брейвіка, знайдені на його комп’ютері.

Міністр внутрішніх справ Марцін Кервіньський невдовзі після стрілянини говорив про те, що нападник захоплювався ультраправими ідеологіями, але його слова викликали критику за поспішні висновки. Трагедія принесла заклики подолати політичні розбіжності, проте, на думку кореспондента, на пом’якшення напруги поки що нічого не вказує.

Гід Around Prague за темою: Праздники в Чехии 2026: календарь, выходные дни и работа магазинов

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz