«Бусифікація»: в Україні зростає кількість випадків насильства під час мобілізації

В Україні фіксується зростання насильства, пов’язаного з призовом чоловіків до армії: за даними Національної поліції, вже зафіксовано понад 600 нападів на працівників територіальних центрів комплектування. У квітні кілька працівників таких центрів отримали ножові поранення, один з них загинув.

Кулеметник Василь Крупич, ветеран боїв, у грудні минулого року сам став жертвою нападу — вже перебуваючи в тилу, він брав участь у пошуку ухилянтів. За його словами, двоє чоловіків відмовилися показати документи й кинулися тікати, а коли патруль їх наздогнав, один із них ударив Крупича монтуванням. «Зламав мені ребро. Я лежав на землі і не міг дихати», — розповів він в інтерв’ю.

Військова омбудсменка України заявила, що подібні напади вже стали буденністю і становлять серйозну проблему. Останнім за часом інцидентом став напад у Львові, де близько 200 протестувальників оточили працівників центру комплектування, які намагалися затримати чоловіка, підозрюваного в ухиленні від призову. Натовп перевернув і розбив автомобіль військових.

Крупич, який пережив одні з найважчих боїв війни, важко переживає те, що частина співгромадян намагається уникнути служби. «Ми воювали, захищали наших людей — а тепер нападають на нас», — каже він. За його словами, бійців на фронті необхідно змінювати, але добровольців практично немає — люди бояться загибелі.

Опозиційний депутат Олександр Гончаренко стверджує, що після невдачі українського контрнаступу наприкінці 2023 року почалася «жорстка мобілізація». За його словами, працівники центрів комплектування «відловлюють людей на вулицях» і нерідко застосовують силу. «Насильство породжує насильство. Це величезна проблема, і вона буде лише посилюватися», — попереджає він.

Військовий аналітик Іван Ступак описує механізм так: мобільні патрулі затримують чоловіків на вулиці, саджають в автобуси і везуть на призовні пункти. «Коли армії потрібно ще п’ять тисяч осіб, їх просто починають збирати. А якщо хтось чинить опір, справа закінчується вуличними сутичками», — каже він. Саме такі спірні методи набору отримали в народі назву «бусифікація» — від слова «автобус».

Професор університету Кирило Огданський, звільнений від військової служби, розповів, що до нього на вулиці підійшли люди в цивільному. Коли він зажадав, щоб вони теж пред’явили документи, на нього накинулися. «Один вибив телефон у мене з рук, ще двоє затягнули в автобус. Коли я запитав, що відбувається, почали бити мене по голові», — згадує він. Чоловік потрапив до лікарні з травмою шийного відділу хребта та великими гематомами. Він довго вагався, чи варто публічно розповідати про інцидент, щоб не зашкодити репутації української армії.

Тема мобілізації залишається значною мірою табуйованою — люди побоюються, що критику використає російська пропаганда. Хвиля суспільної уваги до проблеми зросла після того, як президент Володимир Зеленський публічно засудив випадки агресії щодо військовослужбовців. Водночас його рішення відправити у відставку міністра оборони Федорова, на думку критиків, лише ускладнило зусилля з подолання кризи навколо мобілізації.

За час своєї роботи Федоров почав впроваджувати реформи, покликані знизити напруженість — зокрема, зробити військову службу привабливішою за рахунок підвищення зарплат і запровадження строкових контрактів. Проте реформа самої системи призову так і залишилася незавершеною. Серед запропонованих, але поки що не реалізованих заходів — залучення поліції до процесу мобілізації, покращення підготовки працівників призовних центрів та впровадження психологічної перевірки. Україна продовжує шукати вихід із цієї ситуації.

Around Prague за матеріалами novinky.cz