Меблі родинної фірми Арбід сьогодні стоять у CERN, в європейських готелях, у шоурумах BMW і в празькому кафе Фанта. А починалося все з того, що електрик Петр Мудра робив меблі для себе та знайомих. Із маленької майстерні в Хотікові під Пльзенем виросла група компаній із сукупним оборотом близько 600 мільйонів крон, яку тепер переймають діти засновника.
Петр Мудра-старший за фахом був електриком. До меблевого ремесла він «придивився» після революції, коли їздив на заробітки до Німеччини. Повернувшись, вирішив застосувати німецький досвід і розпочати власне виробництво, а в 1992 році заснував Арбід. Назва фірми народилася зі слів «архітектура» і «житло» (чеською bydlení).
Грошей на обладнання майже не було, тож він обходився тим, що було під рукою. Меблі сам проєктував і робив власноруч, буквально на колінці, у родинному будинку, який заразом правив за склад. Крайки меблевих плит він проглажував праскою дружини Алени, позичаючи її щодня. «Увечері він її, звісно, повертав», — розповідає подробиці історії батька Лукаш Мудра, який разом із ним керує Арбідом.
Перші вироби Петр продавав знайомим, потім орендував невелику вітрину в Пльзені. За словами другого сина, теж Петра Мудри, батько накреслив і зробив кілька шаф і вішалкових стінок, виставив їх і додав номер дружини. Поки він виробляв меблі й їздив їх монтувати, Алена вдома приймала нові замовлення.
Зі зростанням кількості замовлень зростала й команда, але помітний стрибок стався після меблевого ярмарку, де до них звернулася роздрібна мережа Аско з пропозицією серійного виробництва. Мудра погодився, хоча в нього ще не було ні потрібних верстатів, ні капіталу. За розповіддю сина, з одного ярмарку батько поїхав одразу на інший і там замовив верстати, щоб було на чому робити меблі.
Потім виробництво переїхало до будинку в сусідніх Ледцях. Спершу засновник уявляв, що внизу буде майстерня, а нагорі житиме родина. «На щастя, мама, яка тоді займалася магазинами в Пльзені та Рокицанах, а згодом узяла на себе ще й фінанси, переговори з банками та найм людей, сказала, що так не можна», — сміється Лукаш.
Тоді Арбід випускав переважно окремі предмети меблів за власними проєктами засновника й постачав їх через Аско та інші магазини по всій країні. Перелом настав із фінансовою кризою 2008 року: магазини, що закуповували продукцію, зникали один за одним, а разом із ними танули й замовлення. Фірмі довелося змінити курс: від серійних меблів вона перейшла до виробництва на замовлення під конкретні інтер'єри. «За ці роки ми перебудовувалися кілька разів — завжди залежно від того, де був попит», — каже Петр.
Обидва брати з дитинства крутилися навколо фірми: на підробітках пробували і виробництво, і монтаж. Після школи кожен провів рік в Америці, де заодно вирішував, чим займатися далі. Лукаш визначився одразу: повернувся до родинної компанії, займався продажами та виконанням замовлень і приблизно за вісім років став її керуючим.
Петр пройшов склад, кошториси та дизайн інтер'єрів, але надовго в Арбіді себе не бачив. Його привабила інтернет-торгівля, і у власний e-shop він вклав 200 тисяч крон, подарованих йому на вісімнадцятиріччя. «За перший рік я їх утратив: невдало обрав партнера, який мав технічно забезпечити магазин, тому за рік я починав заново», — згадує він з усмішкою.
З другої спроби виріс магазин, який під брендом Моменті продає меблі й товари для дому в Чехії, Словаччині та Угорщині. Його річний оборот становить близько 280 мільйонів крон, тобто майже наздогнав батьківське виробництво: в Арбіді він тримається близько 300 мільйонів.
Текст: редакція Around Prague