Чеська архітекторка перетворила будинок у Кутній Горі на готель

Чеська архітекторка Яна Задак створила у Кутній Горі бутик-готель Донебе — проєкт, на який вона з чоловіком витратили п'ять років і 45 мільйонів крон власних заощаджень. Готель розташувався в історичній будівлі XIV століття на площі Палацкего, де, за даними реконструкції, колись була міська ратуша.

Ідея відкрити готель саме в цьому місці з'явилася у подружжя майже одразу, як тільки вони взялися за реконструкцію занедбаної будівлі. За словами Задак, у туристичній Кутній Горі, де гастрономічна сцена не поступається празькій, раніше просто бракувало якісних бутик-готелів — подібні концепції існували хіба що за межами міста.

Працюючи над проєктом, архітекторка надихалася улюбленими чеськими готелями: дизайн вона частково «запозичила» у Перка в Шумперку, а підхід до сервісу — у Шато Мцелі. Але головною особливістю Донебе стала сама історія будівлі: ручний розпис стель, дубові підлоги та кам'яні портали вдалося зберегти завдяки дбайливій реставрації.

«Будинок сам про це просив. Для архітектора це була величезна можливість попрацювати з такими елементами», — розповідає Яна Задак. За її словами, зберегти вдалося так багато саме тому, що родина не поспішала: поки тривало будівництво, в архітекторки народилися третя і четверта дитина, а перший етап фінансувався виключно з особистих заощаджень.

Готель на дев'ять номерів працює з початку цього року. Назва Донебе («в небо») відображає задум творців — відійти від стереотипного образу Кутної Гори як міста таверн, каменю і середньовічних декорацій. Повітряні, світлі інтер'єри мають показати, що навіть історичний простір може виглядати сучасно.

Кожен номер оформлений у своїй кольоровій гамі, але всі вони об'єднані збереженими історичними деталями — від розписаних стель до оригінальних дверей, замість яких довелося виготовити протипожежні репліки, а справжні елементи розмістити там, де суворі норми не діють. «Ми хотіли залишити максимум автентичного», — наголошує архітекторка.

Як зізнається сама Яна Задак, готель — не найвигідніший з фінансової точки зору проєкт, але саме такий, який «має сенс і буде довго приносити задоволення».