Відстрочка норм ЄС щодо метану для нафти й газу: думка аналітиків

Аналітики називають розумним рішенням річну відстрочку норм ЄС щодо викидів метану під час видобутку й імпорту нафти та газу. На їхню думку, відстрочка захищає Європу від додаткового подорожчання енергоносіїв, але не гарантує зниження цін на пальне. Ключова частина регламенту мала запрацювати вже з січня наступного року.

Що передбачає норма

Регламент запроваджує жорсткіші правила щодо викидів метану під час видобутку та ввезення нафти й газу до Євросоюзу. Найбільш обговорювана його частина спочатку мала набути чинності у січні наступного року. Чехія разом з іншими країнами домагалася відстрочки: влада побоювалася, що нові обов’язки для компаній можуть порушити постачання нафти й газу.

Нові вимоги зобов’язують постачальників документально підтверджувати, як саме вимірюються, відображаються у звітності та незалежно перевіряються викиди метану під час видобутку. За словами аналітика XTB Їржі Тилечека, для складних ланцюгів постачання це може стати проблемою.

Чому відстрочку вважають виправданою

Тилечек називає перенесення на рік прагматичним кроком. «За порушених поставок із Близького Сходу Європа не може дозволити собі без потреби звужувати коло постачальників нафти й газу», — заявив він. За його словами, частина постачальників могла б не встигнути вчасно виконати європейські вимоги або віддати перевагу іншим ринкам, і тоді Європі довелося б закуповувати замінні обсяги дорожче.

Головний економіст Argos Capital Криштоф Мішек також вважає рішення економічно обґрунтованим. Запроваджувати нові обов’язки без підготовленої системи вимірювання та перевірки означало б ризикувати: Європа могла б сама ускладнити собі доступ до частини поставок. Відстрочка дає імпортерам та їхнім постачальникам більше часу на підготовку даних, перевірок і умов контрактів.

Без неї, за оцінкою Мішека, виникли б правова невизначеність, вищі витрати на виконання вимог і складнощі під час укладання та продовження контрактів. «Частина постачальників могла б зажадати вищу ціну за додаткові витрати й ризики або віддати перевагу іншим покупцям. Не можна стверджувати, що з січня нафта й газ автоматично перестали б надходити до Європи. Але реальним ризиком було звуження кола доступних поставок саме тоді, коли Європі потрібна максимальна гнучкість. На напруженому ринку навіть обмеження невеликої частини пропозиції може спричинити відчутний тиск на ціни», — зазначив він. Відстрочку, на його думку, Європі варто використати для підготовки реалістичних правил і достатніх потужностей для перевірок.

Дешевше не стане

Головний аналітик Greenbuddies Томаш Крейчі вважає, що було б невдало, якби ЄС своєю емісійною політикою й надалі здорожчував газ і нафту в нинішній ситуації, тож відстрочка має сенс. Але чекати здешевлення, за його словами, не варто.

«Суть проблеми — у браку пропозиції через війну в Ірані та обмеження постачання з Росії, і жодна зміна правил цього не розв’яже. У короткостроковій перспективі ціни збивають лише нові барелі нафти й нові судна з СПГ на ринку, а не коригування регулювання. Довгострокове рішення — вища енергетична самозабезпеченість, тобто будівництво відновлюваних джерел і накопичувачів до них, щоб подібні кризи за кордоном зачіпали нас якомога менше», — сказав Крейчі.

Тилечек теж наголошує: на ціни пального й надалі впливатимуть насамперед доступність сировини та ситуація на Близькому Сході.

Around Prague за матеріалами ekolist.cz