Фраза «за комуністів усе було дешево» правдива лише почасти: булочка коштувала кілька гелерів, пиво — дві з половиною крони, хліб — менше трьох. Але ціна без зарплати нічого не говорить. Якщо рахувати, яку частку заробітку доводилося витрачати на покупку, то, за розрахунками, які наводить Seznam Zprávy з посиланням на дані Чеського статистичного управління, реальна купівельна спроможність середньої зарплати з 1989 року зросла приблизно вдвічі. Винятки — хліб і житло.
За даними Чеського статистичного управління, середня валова зарплата у 1989 році становила 3 170 чехословацьких крон на місяць. За весь 2025 рік вона була 49 215 крон, а в четвертому кварталі 2025 року вперше в історії перевищила 50 тисяч (52 283 крони). Номінально зарплати зросли більш ніж у п’ятнадцять разів, але зросли й ціни.
Головний економіст консалтингової компанії Deloitte Давид Марек вважає порівняння через частку від зарплати корисним, але нагадує про інші чинники: доступність товарів, їхню якість і час, витрачений у чергах. Він пояснює, що існує «прихована інфляція»: коли дешевий товар зникав із прилавків, а його замінювала дорожча «нова модель», або коли товар зберігав ціну, але ставав гіршим. Є й «придушена інфляція» — порожній прилавок: за фіксованої ціни купити хотіло більше людей, ніж було товару, і вирішувала черга. Черга — теж витрата, але її важко включити в розрахунок.
За підрахунками Господарської палати 2023 року, за 34 роки зарплати зросли в чотирнадцять разів, а ціни — приблизно у сім. Звідси часто цитований висновок про дворазове зростання реальної купівельної спроможності. До подібної оцінки дійшла й економістка Яна Матесова.
Шлях, утім, не був прямим. У 1991 році після лібералізації ціни підскочили майже на 57 %, а реальна зарплата впала більш ніж на чверть. Ще наприкінці 1990-х середній чех купував на зарплату лише трохи більше, ніж у 1989-му. Основна частина покращення припала на період після 2000 року. Тому той, хто судить про капіталізм за першою половиною 1990-х, порівнює з найгіршим періодом.
Статистичне управління рахує, скільки товару можна було купити на середню місячну зарплату тоді й тепер. Масла виходить приблизно втричі більше (з 79 до 233 кілограмів), пива так само (з 1 268 до 3 771 пляшки). Хліб — один із небагатьох звичних продуктів, який за соціалізму був відносно дешевшим, як і картопля. М’яса, ковбас, молочних продуктів, алкоголю та цукру сьогодні на середню зарплату можна купити в два-шість разів більше.
Ціни на основні продукти за соціалізму визначав не ринок, а держава. Хліб, м’ясо, молоко й пиво тримали низькими, бо це політично чутливі товари. Держава дотувала їх через «від’ємний податок з обороту»: у 1980 році на продукти це становило близько 4,5 мільярда крон, з них близько 1,8 мільярда — на м’ясо. Низька ціна в магазині не означала, що їжа дешева: різницю оплачували з податків і з того, що держава не доплачувала людям у зарплатах.
Марек додає, що справді дешевшими були квартплата в державних квартирах, проїзд у міському транспорті та частина базових продуктів.
Ще помітніший зсув у промислових товарах. Автоматична пральна машина, холодильник, телевізор чи одяг у 1989 році коштували в перерахунку на зарплату в кілька разів дорожче, ніж сьогодні. Новий невеликий автомобіль середній працівник міг купити за три річні зарплати, нині невелика машина коштує близько десяти середніх зарплат, але чекати на неї роками в черзі вже не потрібно.
Літр дизельного пального у 1989 році коштував 7,50 крони. Якщо перенести те саме співвідношення до зарплати на 2025 рік, вийшло б близько 116 крон за літр, тоді як реальна ціна торік була близько 35 крон. При цьому зараз держава обмежила ціни на пальне через високі ціни, спричинені американо-іранським конфліктом, а електроенергія й газ дорожчають.
Кольоровий телевізор у 1989 році коштував приблизно чотири середні місячні зарплати, за словами Марека. Велосипед тоді коштував близько половини середньої зарплати, сьогодні звичайний — близько 40 %: це один із небагатьох товарів, де співвідношення схоже.
Головний виняток — житло. У 1989 році середньої зарплати вистачало приблизно на дев’ять-десять місячних орендних платежів за звичайну квартиру, нині — на два-три. Середня оренда в Празі у 1989 році становила 358 крон на місяць, сьогодні таку саму суму в столиці платять за один квадратний метр.
Водопостачання й каналізація в Празі наприкінці 1980-х коштували разом 80 гелерів за кубометр, у 2024 році — 145 крон. З огляду на середню зарплату кубометр у 2024 році забирає приблизно в тринадцять разів більшу частку заробітку, ніж у 1989-му, підрахував Марек. Ціни на квартири останні десять років зростали помітно швидше за зарплати, і для молодих людей купівля власного житла сьогодні — одна з найбільших фінансових проблем.
Утім, дешева оренда за соціалізму не означала доступного житла: на державну чи заводську квартиру чекали роками, вирішували черги та знайомства, а молоді сім’ї часто жили з батьками.
Середнє — не типова людина. Середню зарплату отримує меншість: медіана у 2025 році, за даними обстеження ISPV, становила 44 337 крон. У 1989 році зарплати були рівнішими: люди з вищою освітою отримували приблизно на третину більше за середнє, сьогодні — на дві третини.
Ціна — не доступність. Офіційна ціна існувала, але товар часто неможливо було знайти: черги, торгівля з-під прилавка, очікування машини чи квартири в статистиці не видно.
Якість і асортимент змінилися. Сьогоднішні автомобіль, пральна машина чи телефон — не той самий товар, що у 1989 році.
Не лише зарплати. Багато чого за соціалізму було безкоштовним або сильно субсидованим, але не можна було поїхати на Захід чи купити західний товар без бонів Tuzex.
Валова зарплата й податки. Податкова та страхова системи відтоді сильно змінилися, тому чистий дохід розвивався інакше.
«Об’єктивно сьогодні купувати помітно краще», — підсумовує Марек. За його словами, не менш важлива й можливість знайти потрібну річ у потрібний момент: батько чи мати, яким потрібні зимові черевики, цінують, що в магазині є правильний розмір. За даними, на середню зарплату сьогодні в реальному вираженні можна купити приблизно вдвічі більше, ніж у 1989 році. Виняток — хліб, якого виходить приблизно однаково, і житло, яке в перерахунку на зарплату стало помітно дорожчим.
Гід Around Prague за темою: Ціни оренди квартир у Празі 2026 за кварталами та районами: 1+kk, 2+kk і 3+kk
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz