ЄС підняв поріг анулювання квот на викиди до 700 мільйонів

Країни ЄС і Європарламент домовилися змінити правила ринку емісійних квот: поріг, після перевищення якого надлишки квот анулюються, зросте з 400 до 700 мільйонів одиниць. Це компроміс щодо пропозиції Єврокомісії, яка хотіла взагалі зупинити механізм анулювання. Змін у системі квот домагається, зокрема, й чеський прем’єр Андрей Бабіш.

Що саме вирішили

Резерв стабільності ринку допомагає регулювати кількість квот: за надлишку він скорочує їхню пропозицію, а за нестачі випускає їх, щоб стабілізувати ціни. Відколи 2023 року запрацював механізм анулювання, як ідеться в заяві країн ЄС, з ринку вилучили й анулювали понад три мільярди квот. Завдяки цьому баланс між пропозицією та попитом відновився, а історичний надлишок, що накопичився в системі ETS, усунули.

Пропозиція Єврокомісії була пов’язана з побоюванням майбутнього дефіциту квот. Якби всі надлишки понад 400 мільйонів і далі анулювали, як раніше, їх згодом могло б залишитися надто мало, а це тиснуло б на ціну та витрати промисловості. Європарламент і Рада ЄС водночас вирішили зберегти захист від протилежної проблеми — надто великого надлишку. Квоти й надалі анулюватимуть, але лише тоді, коли в резерві їх буде понад 700 мільйонів замість колишніх 400. У резерві залишиться більший запас на випадок, якщо квот пізніше не вистачатиме.

«Ця угода — перший крок до побудови системи ETS на наступне десятиліття. Вона доводить, що амбітна кліматична політика і конкурентоспроможність промисловості можуть і мають рухатися в одному напрямку», — заявив італійський євродепутат П’єрфранческо Маран із фракції соціалістів і демократів, доповідач щодо цієї пропозиції. За його словами, підвищення порога дає резерву більше можливостей і гнучкості для втручання.

Що далі із системою ETS

Окрім квітневої пропозиції щодо резерву, у липні Єврокомісія представила загальний перегляд системи торгівлі квотами ETS 1. У ньому вона, зокрема, хоче зберегти безоплатний розподіл квот і після 2030 року, але тісніше пов’язати його з інвестиціями в декарбонізацію: щоб і далі отримувати підтримку, компаніям доведеться подавати та виконувати плани скорочення викидів. Обговорення цих пропозицій у Європарламенті тільки почалося.

Система ETS має мотивувати компанії знижувати викиди: за кожну тонну CO2 потрібно купувати квоту, тож чим більше викидів, тим вищі витрати. ETS 1 — головний європейський ринок квот, він стосується енергетики, великої промисловості та авіації. Система ETS 2, яка має запрацювати після річної відстрочки у 2028 році, торкнеться автодорожнього транспорту й опалення будівель.

За оцінками агентства, ETS — головний інструмент ЄС у боротьбі зі зміною клімату, але не основна причина нинішнього зростання цін на енергію. Узгоджені зміни відповідають на вимоги низки урядів, зокрема Польщі, Італії та Чехії, які хочуть пом’якшити вплив ETS на ціни електроенергії. За даними ЄС, витрати на ETS становлять у середньому близько 11% рахунку за електрику в Європі. У Польщі це 24% через домінувальну роль вугільних станцій, у Чехії та Італії — близько 20%.

Around Prague за матеріалами ekolist.cz