Колишній міністр фінансів Мирослав Калоусек спростував претензії прем'єра Андрея Бабіша до Чеського національного банку (ЧНБ): ставки за іпотекою визначає не ключова ставка ЧНБ, а очікувана інфляція на найближчі три роки, а також запозичення самої держави. У четвер ЧНБ підвищив основну ставку до 4% річних. Це вже друге підвищення за рік: на початку року ставка становила 3,5%.
У п'ятницю Бабіш опублікував відео, в якому назвав дії ЧНБ «скандальними». Він записав його на робочому місці в Канцелярії уряду: у костюмі, з указкою та фліпчартом, на тлі державного прапора. Прем'єр стверджує, що вищі ставки ЧНБ автоматично здорожчують іпотеку: банк робить гроші дорожчими, комерційні банки повторюють за ним, кредити дорожчають, а платять за це домогосподарства й фірми.
Логіка виглядає переконливо, але на практиці зараз вона не працює. Впливати на ЧНБ уряд до того ж не може: банком керують сім осіб, яких призначали переважно попередній і в одному випадку нинішній президент. Така автономія центробанку прийнята в усьому цивілізованому світі, адже його завдання полягає саме в тому, щоб протистояти популізму влади.
Ключовий момент, на який указує Калоусек: основна ставка ЧНБ — «двотижнева». За нею комерційні банки можуть розміщувати в ЧНБ надлишки клієнтських грошей, але чотири відсотки банк гарантує їм лише на два тижні. Іпотека ж фіксується щонайменше на рік, зазвичай на три-п'ять років, тому ставку ЧНБ не можна вважати прейскурантом звичайних кредитів.
Калоусек сформулював це так: «Ставки за іпотекою визначає не репо-ставка ЧНБ, а оцінка інфляції приблизно на три роки вперед. Підвищуючи ставки, ЧНБ гальмує інфляцію і тим самим здешевлює іпотеку порівняно з автономним розвитком подій».
Правильний ланцюжок, за версією автора розбору, такий:
Зараз відбувається протилежне: банки не хочуть видавати дешеві кредити, поки побоюються інфляції, адже платежі мають покрити те, що крони втрачають у вартості. Тому рефіксувати іпотеку нижче ніж під 5% наразі проблематично. Банки страхуються і не чекали команди від ЧНБ. До того ж інфляційна хвиля повертається до Чехії, зокрема через глобальний енергетичний шок.
В одному прем'єр має рацію: в єврозоні ставки нижчі за вищої інфляції. Але ставки центробанків визначаються тим, щоб збити ще лише очікувану інфляцію, а не дивитися в «дзеркало заднього виду». В єврозоні в середньому по регіону перспективи кращі. А якщо Бабішу так подобаються тамтешні ставки, йому ніщо не заважає приєднатися до євро.
Лідер ANO обіцяв на бігбордах дешевшу іпотеку, а затяжна війна навколо Ірану цим планам заважає. Тому він намагається перекласти провину на інших: на банки з їхніми прибутками чи на ЧНБ. Тим часом, як нагадує автор, ЧНБ просто робить свою роботу. Конституція прямо говорить: головна мета його діяльності — турбота про стабільність цін. Коли чотири роки тому банк очолив Алеш Міхл, помічник Бабіша з подкасту, багато хто побоювався, але, судячи з усього, марно: у непростий час ЧНБ працює добре.
Скарги Бабіша автор порівнює зі спробами Дональда Трампа давати вказівки ФРС і з претензіями Вацлава Клауса до ЧНБ через високі ставки наприкінці 1990-х, коли економіку потрібно було лікувати від наслідків його невдач.
Другий слушний аргумент Калоусека: прямий конкурент іпотеки для банків — запозичення самої держави. «Що більше позичатиме уряд, то дорожчими будуть іпотеки. Прем'єру варто критикувати самого себе: за дорогу іпотеку він відповідає безперечно більше, ніж ЧНБ», — написав Калоусек.
Держава зараз позичає більше й змушена пропонувати ті відсотки, яких вимагає ринок міжнародних інвесторів; внутрішніх облігацій для громадян недостатньо. Десятирічні облігації цього року вже коштують понад 5% річних, як і іпотека. І ця ситуація перебуває безпосередньо в руках Бабіша, на відміну від ЧНБ.
Гід Around Prague на тему: Іпотека в Чехії для іноземця: кому дадуть і скільки потрібно власних коштів
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz