Чехи у тридцять розчарувалися в політиці: їх називають «покинутим поколінням»

Чеські тридцятирічні дедалі більше віддаляються від політики — їхня частка серед депутатів, сенаторів і муніципальних представників помітно скорочується, а на минулорічних парламентських виборах саме ця вікова група показала найнижчу явку серед усіх категорій виборців. Експерти й депутати називають їх «покинутим поколінням», яке почуває себе забутим політиками, хоча саме цим людям у майбутньому доведеться нести основний податковий тягар.

За даними, які наводять політологи, за останні тридцять років частка депутатів і муніципальних депутатів віком близько тридцяти років скоротилася на сім відсоткових пунктів, тоді як представництво старших вікових груп, навпаки, зросло. Показовий і такий факт: серед чинних глав країв немає жодного молодшого за 40 років, а серед приматорів міст люди трохи за тридцять обіймають лише п'ять посад із двадцяти семи.

Засновниця Інституту політичної участі молоді Аліце Мікулашова пояснює: багато тридцятирічних у молодості голосували за політиків, які обіцяли подбати про їхнє майбутнє, а тепер, коли це майбутнє настало, відчувають, що про них просто забули. За її словами, йдеться не так про байдужість, як про розчарування — люди працюють, платять податки, хочуть купити житло, виховують маленьких дітей, але стикаються, наприклад, із гострою нехваткою ясел і садочків, хоча політики обіцяли інше.

Депутат від STAN Йозеф Флек, якому 38 років, визнає: інтерес до його поколінняпорівняно зі увагою до наймолодших виборців не йде ні в яке порівняння. «Візьміть кампанії типу «30 до 30» — для нас нічого подібного немає, та й у двадцять років не було», — каже він. За його словами, однолітки зосереджені на практичних питаннях — бізнесі, роботі, створенні сім'ї — а не на політиці, хоча саме на них найсильніше позначаються політичні рішення.

Депутат від «Автомобілістів» Войтех Крнянський, якому 37 років і який вісім років очолює місто Храст, додає, що політична кар'єра в цьому віці — ризикований крок, здатний зіпсувати репутацію. «Бути політично активним і вести спокійне життя сьогодні навряд чи сумісно. Робота мера — це графік 24/7», — каже він.

Згідно з даними дослідницької агенції STEM, на минулорічних парламентських виборах найнижчу явку показала група виборців 33–37 років — майже на п'яту частину менше, ніж серед людей старших за 68 років. Аналітик STEM Мартін Кратохвіл пов'язує це з тим, що тридцятирічні перебувають у найпродуктивнішому віці: виховують дітей, виплачують іпотеку і більше зосереджені на особистому житті, ніж на громадському.

Дані компанії Ipsos показують, що порівняно з молодими виборцями тридцятирічні рідше готові обговорювати політику, стежити за партійними програмами, брати участь у кампаніях або подавати офіційні скарги та звернення. Політолог Міхал Пінк пояснює це тим, що це поколіннямне переживало серйозної матеріальної нужди (не рахуючи пандемії covid) і загалом не відчуває гострого дефіциту, який змушував би шукати допомоги в держави.

Експерти також зазначають, що тридцятирічних складно охопити політичною комунікацією: на відміну від молоді, яку можна залучити через TikTok, або пенсіонерів, звиклих до білбордів і передвиборчих програм, ця аудиторія значно скептичніша і вимагає конкретних, зрозумілих програм та чесного діалогу. Мікулашова додає, що в політиці досі зберігається «чайлдизм» — упереджене ставлення до молодих людей, через що у багатьох тридцятирічних просто немає мотивації йти в політику.

При цьому, на думку експертів, саме ця група — своєрідний невикористаний політичний резерв. «Той, хто зуміє завоювати довіру виборців молодшого середнього віку, зможе виграти вибори. Але завдання надзвичайно складне», — зазначає Мікулашова. За наявними даними, тридцятирічні частіше схиляються до нинішніх опозиційних партій, тому саме в опозиції є шанс отримати голоси цієї аудиторії — якщо вона навчиться говорити з нею однією мовою і чесно пояснювати, що вдається, а що ні.

Читайте також: Безкоштовні курси чеської для іноземців: де вчити

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz