Після муніципальних виборів у Чехії стало очевидно: людям, які цікавляться політикою, дедалі менше хочеться вступати до партій, і вони балотуються від місцевих об’єднань. Незалежні кандидати здобули понад 40 тисяч мандатів у місцевих радах — більше, ніж будь-коли від часу утворення самостійної Чехії. Нових членів за останній рік набрали лише три парламентські сили: ANO, STAN і Piráti.
Для порівняння: серед партій найбільше місць отримали християнські демократи (KDU-ČSL), майже 1900, але це не становить і п’яти відсотків результату незалежних.
«Місцеві об’єднання конкурують із традиційними партіями, до яких виборці ставляться скептично. Люди відвертаються від них і відвертатимуться й надалі, доки партії не візьмуться за себе. Багато з них усередині сильно занедбані: зосереджені на показовій боротьбі за голоси, а внутрішні структури майже не підтримують», — пояснив політичний аналітик Лукаш Єлінек. За його словами, це вже не лише особливість малих громад: після нинішніх виборів тренд помітніший і у великих містах.
Редакція опитала всі парламентські партії про кількість членів. З’ясувалося, що лише три з них приймають більше людей, ніж втрачають. Найбільше за рік набрав рух ANO прем’єра Андрея Бабіша. «Після перемоги на виборах до Палати депутатів і перетворення на правлячий рух до нього почали долучатися люди, сподіваючись утілити свої ідеї. І, звісно, багато хто йде до переможців із суто опортуністичних міркувань», — сказав Єлінек.
Тепер, однак, кілька регіональних осередків ANO разом із депутатом Давидом Пражаком від руху відкололися. Заступник голови Карел Гавлічек запевнив, що ANO втратило лише одиниці членів. Аналітик вважає, що за ситуацією все одно варто стежити: національна політика починає підточувати місцеву, і приріст з часом може сповільнитися.
Кількість членів зросла й у руху STAN — більш ніж на десять відсотків між минулим і нинішнім роком. «Помітний наплив охочих ми побачили після останніх парламентських виборів, тому масштабну кампанію з набору готувати не потрібно», — повідомила представниця руху Сара Беранкова. На думку Єлінека, STAN — центристський рух на підйомі, який може стати лідером опозиції: він укорінений у регіонах і приваблює не лише відомими з парламенту іменами, а й сильними місцевими лідерами.
Аналітик порівняв це зі шляхом руху Motoristé, яких ніде особливо не видно і які провокують через ЗМІ та соцмережі. Це може принести короткочасну популярність, але не глибоку лояльність виборців і членів. Дані про чисельність Motoristé редакції отримати не вдалося: їхній представник Лукаш Коутник понад місяць відповідав на запити, а останні 14 днів перестав, тож цифр щодо цієї правлячої партії немає.
Третя партія, що зростає, — Piráti. За словами її представниці Крістини Йохманової, партія постійно закликає громадян долучатися й прагне «знижувати бар’єри» в політиці. Єлінек бачить причину зростання в динамічній, активістській роботі та внутрішньопартійній демократії: у людей виникає відчуття, що тут вони зможуть досягти більшого, ніж в інших партіях.
Правляча SPD обрала інший підхід: «Зараз у нас стоп на прийом», — сказала представниця Ленка Чейкова. Це не дивує для руху голови Палати депутатів Томіо Окамури: він єдиний із тих, що виникли після 2010 року, утримує базу понад десять тисяч осіб. «Спад — наслідок вищого віку наших членів», — додала Чейкова.
Цікавий випадок — KDU-ČSL: від квітневого з’їзду, на якому головою обрали південноморавського гетьмана й сенатора Яна Гролиха, партія отримала 417 нових заяв, а після виборів 10 жовтня до неї додалося понад 132 членів. Проте кількість новачків поки не перевищила кількість тих, хто вийшов із партії або помер. За словами представниці партії Іви Петрусової, за перші три місяці після з’їзду вступило більше людей, ніж за весь попередній рік; крім того, змінився сам процес набору — з кандидатами тепер працює хтось із керівництва.
Політолог Єлінек підтвердив, що яскраві обличчя на чолі партії мобілізують людей, але в стратегії є межі: «Не має бути лише про особистість лідера, бо й він з часом приїстися». Якщо молоді депутати-лідовці покажуть себе тямущими та результативними, партія, про яку говорили як про таку, що відходить, зможе повернути довіру.
Крім членства, в опозиційних партій є інші форми підтримки. TOP 09 вела кампанію «62 000», STAN — «Náborovka», голова ODS Мартін Купка запустив статус «прихильника», через який виявили себе близько двох тисяч осіб. У Piráti зареєстрованих прихильників трохи менше 1700, а KDU-ČSL створила проєкт «Tým Grolich» із понад 100 активними добровольцями.
Єлінек запропонував два рецепти, щоб повернути інтерес до партійного життя. Перший — знати, до кого звертаєшся: партіям потрібна опрацьована програма й робота з конкретними групами суспільства, а не листівка з кількома гаслами перед виборами. «Партії мають складатися з людей, які схоже дивляться на світ і об’єднуються навколо програми», — наголосив він.
Другий — відмова від «закритих чоловічих клубів». Альтернативи членству, які пропонують опозиційні партії, на його думку, слушні: прихильники, зареєстровані симпатики та молодіжні організації роблять партію привабливішою. Але якщо ця енергія не отримує доступу до найкращих партійних посад, зміниться мало, тому ключове — проникність структури.
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz