Президентські вибори у Франції відбудуться в квітні 2027 року, але вже зараз про них говорить уся Європа: за даними опитувань, найбільші шанси на перемогу має лідерка ультраправої партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен. Її можливий прихід до влади здатен докорінно змінити відносини Франції з Європейським Союзом і розклад сил усередині ЄС.
Від ідеї виходу Франції з Європейського Союзу Ле Пен уже відмовилася — вона прагне звільнити «Національне об'єднання» від ярлика екстремістської партії. Але критичний настрій щодо Брюсселя політик зберігає: за словами експерта з питань європейських ультраправих сил паризького центру політичних досліджень Жиля Івальді, хоча європейська тема відійшла для неї на другий план, Ле Пен і досі дотримується євроскептичної та конфронтаційної політики.
Її партія прагне повернути більше повноважень національним державам, вважаючи, що Брюссель надто активно втручається в їхні справи. Ле Пен говорить про референдум, який надав би французькому праву пріоритет над європейським законодавством. Серед планів партії — скоротити фінансовий внесок Франції до бюджету ЄС і припинити фінансову підтримку України, яка вже п'ятий рік відбиває російську агресію. Якщо ці пропозиції будуть реалізовані, Франція різко відійде від курсу президента, що залишає посаду, Еммануеля Макрона, відомого своїми проєвропейськими поглядами.
«Це вагомі причини, щоб європейці побоювалися перемоги Ле Пен на президентських виборах, тим більше на фоні посилення ультраправої партії в Німеччині», — зазначає Івальді.
Весною минулого року суд визнав Марін Ле Пен та ще 23 обвинувачених винними у привласненні коштів Європарламенту. За вироком, політик перебувала в центрі схеми, через яку з 2004 по 2016 рік із бюджету ЄС було незаконно виведено 4,4 мільйона євро: кошти, призначені для оплати праці помічників депутатів, використовувалися для найму співробітників, які насправді працювали на «Національне об'єднання». Саме це судове рішення, на думку експертів, може підштовхнути Ле Пен до своєрідної «відплати» Європейському Союзу.
Партію було засновано 1972 року під назвою «Національний фронт» батьком Марін Ле Пен — Жаном-Марі Ле Пеном, радикальним націоналістом, якого судили за заперечення Голокосту: нацистські газові камери він називав лише «деталлю» історії. З часом навколо партії зібралися люди зі схожими поглядами, і вона на довгі роки стала майданчиком для радикалів та антисемітів.
Позиція партії щодо Росії залишається двоїстою. «Національне об'єднання» має давню історію зв'язків із Москвою, і єдиного підходу всередині партії досі немає: традиційне крило симпатизує прокремлівським наративам, зокрема версії про те, що війну в Україні спровокувало розширення НАТО на схід.
Європейські партнери, судячи з усього, чудово усвідомлюють ризики: за даними обізнаних джерел в інституціях ЄС, країни Союзу намагаються прискорити ухвалення нових законів до французьких виборів. «Вікно, протягом якого ще можна щось провести, звужується», — визнав на умовах анонімності один із європейських дипломатів. «Сьогодні ми розуміємо, наскільки крихким є європейський проєкт», — додав інший співрозмовник.
Головний предмет суперечок зараз — бюджет ЄС. Призупинення внесків Франції до спільної скарбниці стало одним із ключових гасел передвиборчої кампанії Ле Пен. «Внесок до бюджету ЄС постійно зростає до абсурдних величин», — заявила вона, зауваживши, що валові платежі до бюджету, тобто без урахування коштів, які країна отримує назад із фондів ЄС, можуть незабаром досягти 45 мільярдів євро. Через цей тиск європейські лідери мають намір обговорити бюджет на саміті в середині жовтня, сподіваючись закріпити домовленість ще до президентських виборів у квітні 2027 року.
Італійський європарламентар Нікола Прокаччіні, наближений до прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні, вважає, що європейським союзникам зрештою не залишиться нічого іншого, як співпрацювати з Ле Пен. «Санітарний кордон неможливо застосувати до Французької Республіки», — заявив він, маючи на увазі звичну стратегію мейнстримних партій щодо ультраправих. На його думку, Ле Пен піде італійським шляхом і наслідуватиме приклад Мелоні, яка у спілкуванні з Єврокомісією діє прагматично й чесно.
Французький політолог Жан-Ів Камю з цим не погоджується: за його словами, Ле Пен поводитиметься зовсім інакше, ніж звична до компромісів Мелоні. «У неї немає бажання вести переговори з ЄС так, як це робить Мелоні, а політична система, яку вона хоче побудувати у Франції, більше схожа на орбанівську „неліберальну демократію“», — вважає Камю. За його словами, зіткнення з Брюсселем передбачуване: Ле Пен не демонструє жодної поваги до головуючої в Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і постійно вказує на недостатню демократичну легітимність. Ле Пен раніше критикувала Мелоні за співпрацю з фон дер Ляєн і за те, що італійка не змогла помітно знизити міграцію.
Водночас Івальді вважає, що, прийшовши до влади, Ле Пен досить швидко перегляне свої погляди і пом'якшить риторику. «Після обрання вона дуже швидко зрозуміє, що Франція — з її бюджетним дефіцитом, величезним державним боргом і численними невизначеностями на міжнародній арені — гостро потребує Європейського Союзу та захисту, який дає єврозона», — підсумовує експерт.
Джерело: seznamzpravy.cz