Промова Павела 28 жовтня: про безпеку, борги й посухи в Чехії

У День утворення Чехословаччини, 28 жовтня 2026 року, президент Петр Павел виступив із промовою у Владиславській залі Празького Граду. Він закликав уряд, депутатів і керівництво регіонів та міст не відкладати підготовку до загроз, доки обставини не залишать країні жодного вибору. Згодом він вручив державні нагороди: їх отримали 51 людина, а сам президент робив це вже вчетверте.

Головну думку Павел виніс у завершальну фразу: відповідальність починається не тоді, коли вибору вже немає, а тоді, коли ще можна обрати між зручним і правильним шляхом.

Спадщина Масарика і страх перед правдою

Президент нагадав, що республіка постала завдяки людям, які не чекали визнання й були готові миритися з незручностями. Томаш Гарріг Масарик, за його словами, бачив у демократії не готовий устрій, а щоденну працю, за яку відповідає кожен. Свобода дає право вирішувати про власне життя, демократія — брати участь у спільних рішеннях, але ні те, ні інше не гарантує, що все саме піде на краще.

Павел визнав, що в останні роки, живучи у відносній безпеці й достатку, суспільство схильне відвертатися від неприємних новин і не помічати сигналів криз. Він вимагав від політиків говорити про ризики ясно й обстоювати навіть непопулярні, але важливі для країни рішення. Країна, яка боїться чути правду, за його словами, втрачає здатність виправляти власні помилки та стає вразливою.

Безпека: мир сам не збережеться

Президент констатував, що ситуація з безпекою погіршується: зростає кількість інцидентів і диверсій, атак на аеропорти, дата-центри, енергетику й транспорт, а також кібератак і спроб впливати на громадську думку. Європа, наголосив він, не може вважати, що мир збережеться сам собою.

Членство в НАТО Павел назвав найнадійнішою гарантією безпеки в історії країни, а Євросоюз — важливою економічною та політичною опорою. Але ні те, ні інше, за його словами, не є послугою, оплаченою раз і назавжди: Чехія має виконувати свою частину зобов’язань і брати участь у спільних витратах. Він згадав, як війна швидко витісняє звичні турботи страхом за воду, їжу та життя рідних, і заявив, що вважає своїм обов’язком робити все, щоб чехам не довелося пережити це знову.

Борги й посуха: рахунок передають дітям

Про державні фінанси президент сказав, що борг сам по собі не провал, якщо він допомагає пережити кризу або оплатити інвестицію на десятиліття. Але нині держава позичає щодня понад мільярд крон, щоб оплачувати звичне споживання. Ці витрати, за словами Павела, лягають на сьогоднішніх школярів, і це несправедливо: удома батьки заради дітей готові обмежувати себе, а в ролі громадян перестають про них думати.

Він також попередив, що екстремальні посухи, подібні до нинішньої, повторюватимуться частіше й сильніше, а країна до них не готова. Потрібно змінювати підхід до землі, природи й архітектури міст та вже зараз запроваджувати захисні заходи, а суперечки про причини змін, на його думку, нічому не допомагають.

Інформаційний хаос і нагороджені

Окремо Павел розкритикував публічну дискусію: замість того щоб допомагати людям розуміти, що відбувається, політики, на його оцінку, відвертають увагу димовими завісами. Противникам країни, додав він, не потрібно переконувати чехів у своїй правді — досить, щоб ті перестали вірити в саму можливість її дізнатися й втратили довіру до інституцій, медіа та науки. Він закликав зміцнювати довіру до перевірених видань і авторитетів, а не руйнувати медіапростір необережними змінами законів.

Насамкінець президент звернувся до нагороджених. Багато хто з них виріс у роки несвободи, пережив війну, тоталітаризм або нормалізацію, захищав тих, кого не було чути, і підписав Хартію 77, не знаючи, що станеться 1989 року. Вони не чекали, поки відповідальність візьме на себе хтось інший, і саме в цьому, сказав Павел, їхній приклад важливий сьогодні.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz