Петржвальд — найбільше місто Чехії під владою комуністів

Петржвальд, місто між Остравою та Орловою із 7,5 тисячі мешканців, — найбільша самостійна громада Чехії, яку досі очолюють комуністи. Проте мер Їржі Лукша (KSČM), який залишає політику після найближчих муніципальних виборів, каже, що перемогти знову не вдасться.

Червона зірка над ратушею

«Визволителям-червоноармійцям. МНК Петржвальд, 1947», — йдеться в написі на пам’ятнику в центрі міста, на вершині якого виблискує червона зірка. Нагадування про радянську армію трапляються в Чехії в багатьох місцях, але тут спадщина червоної зірки ще й править у ратуші.

Якщо 2016 року представник KSČM керував, наприклад, сімдесятитисячним Гавіржовом, то сьогодні на чолі міст і громад комуністи стоять лише зрідка. Останніми роками вони керували трьохтисячною Теплою в Хебському районі та південночеською Горні-Стропніце з 1500 мешканців, але цього року там вони на вибори під маркою KSČM уже не йдуть. У Петржвальді йдуть, хоча їхнє правління, можливо, добігає кінця. «Думаю, вже не вийде», — вважає Лукша, який не балотується знову з особистих причин.

Петржвальд скоріше нагадує велике село: забудову по обидва боки жвавої дороги Острава — Орлова становлять довгі ряди приватних будинків і кілька багатоповерхівок. Заснування міста сягає XIII століття, а розвиток, як і багатьох населених пунктів Остравська та Карвінська, пов’язаний із видобутком вугілля: він розпочався в першій половині XIX століття й тривав до 1998 року. На шахтарське минуле посилаються навіть два вірші із «Сілезьких пісень» Петра Безруча. Залишки видобутку помітні й сьогодні — просто навпроти ратуші в парку є огороджений вихід засипаного вентиляційного стовбура з табличкою про небезпеку виходу газів.

«Це вкоренилося»

Популярність KSČM пов’язують саме з шахтарським минулим. Так вважає Роман Рейсс, який цього року очолював список ODS: «Раніше кожна друга родина була шахтарською. Хто хотів просунутися, мусив вступити до КПЧ. І це якось передається з покоління в покоління. Це вкоренилося».

Чотири роки тому KSČM посіла тут перше місце, набравши понад 31 % голосів, а вісім років тому результат був ще на чотири відсоткові пункти вищий. Крісло мера комуністи отримали тоді після кількох каденцій, коли вигравали соціал-демократи та громадянські демократи.

Тепло згадують час до 1989 року й ті, хто за комуністів не голосує. «У нас були якісь гарантії: охорона здоров’я, робота. Тепер жодних гарантій немає. Чи не виселять із квартири. Чи подбає про нас хтось, якщо захворіємо», — каже мешканка багатоповерхівки на ім’я Іва. Лукшу вона ніколи не обирала, але вважає його «супер-людиною». Зазвичай голосує за ANO, проте участю руху в уряді незадоволена й поки вагається. Інша мешканка, Катержина, задоволена нинішнім керівництвом і, якби мер продовжив, розглянула б його кандидатуру, а так підтримає соціал-демократів: «Люди обирають скоріше людину, ніж партію».

Мешканцям подобається зелень і поєднання сільської тиші з міськими зручностями. Заважає їм щільний рух на дорозі, що перетинає Петржвальд, а ще відчуття, що місто «трохи застрягло».

Чим живе місто і чому комуністи втрачають голоси

Рейсс упевнений, що серйозних проблем у міста за останні десятиліття не було. На загальнонаціональному рівні ODS і комуністи дотримуються протилежних поглядів, але в Петржвальді останні чотири роки співпрацюють: ODS стала «стрілкою на терезах» і віддала перевагу коаліції з Лукшею перед менш досвідченими політиками, наприклад із SPD. «Людям досить, щоб уночі світило світло, взимку було прибрано сніг і вивозили сміття. Ніхто тут не планує аквапарк чи зимовий стадіон», — пояснює він стійку підтримку KSČM.

Одну історію місто все ж нещодавно вирішувало: мер посварився з мешканцями п’ятнадцяти будинків на вулиці Окрайова. Лукша стверджує, що їхні сади заходять на міську ділянку, де розташований сад; розбіжність виникла до сімдесяти років тому, коли всі ділянки належали OKD, а паркани поставили «на око». Тепер він вимагає, щоб мешканці ділянки викупили або пересунули паркани. Дехто не погоджується й хоче судитися.

Свої голоси цього тижня збирається віддати комуністам 52-річна Мирослава Кршакова, яка й сама балотується з шостого місця. Але вона налаштована песимістично: «Тут стільки приїжджих, які не тягнуться до комуністів. Муніципальні вибори не про партії, а про людей, але молодь так не вважає».

Те саме зазначає й Лукша. Великі міста навколо — Острава, Карвіна, Богумін, Орлова — втрачають мешканців, а невеликі муніципалітети між ними зростають через розташування, тишу й доступне житло. «Іде деурбанізація: люди з великих міст переїжджають у малі. Одна з причин — дороге житло, тому краще збудувати будиночок і виплатити кредит», — вважає він. Тому, на його думку, його наступники нових перемог комуністам не принесуть: «Люди, які в списках, маловідомі, тож голосуватимуть за результатами загальнонаціональних виборів».

Серед молоді підтримка комуністів, як правило, мізерна. «Бо їм постійно брешуть. Кажуть, що було погано в минулі часи, але не кажуть, що було добре», — вважає Лукша. Він додає, що партія «почасти сама винна», але конкретніше говорити не хоче.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz