У Чехії запропонували давати батькам голос за дітей на виборах

У Чехії на форумі з сімейної політики в середині вересня соціологи та демографи запропонували незвичайний захід для боротьби з рекордно низькою народжуваністю — надати батькам додатковий голос на виборах за кожну неповнолітню дитину. Ідею обговорювали прем'єр-міністр Андрей Бабіш і міністр праці та соціальних справ Алеш Юхелка, обидва від партії ANO, а також провідні демографи країни.

Чому діти залишаються без голосу

Народжуваність у Чехії зараз найгірша за всю сучасну історію, і, за прогнозами, надалі знижуватиметься. Паралельно Бабіш просуває й інші заходи підтримки родин — зокрема, виплату близько мільйона крон за другу дитину та податкову пільгу за третю.

Проблема, на думку експертів, у тому, що діти — частина суспільства, але не мають права голосу аж до 18 років. Політики охоче згадують родини у своїй риториці, але рідко реально їх підтримують, бо діти не голосують, а молодих батьків відносно небагато.

Наочний приклад — нещодавня суперечка про підвищення пенсій. Діра в державному бюджеті вже друга за величиною в історії Чехії, але уряд усе одно розглядає додаткове підвищення виплат. Закон передбачає зростання середньої пенсії на 300 крон — це найменша надбавка за останні 10 років, і саме тому кабінет, який спирається на довіру літніх виборців, шукає спосіб додати ще. У бюджеті на це вже зарезервовано 10 мільярдів крон — гроші, які, на думку прихильників ідеї, могли б натомість скоротити дефіцит або піти на недофінансовану освіту.

Що таке «голосування Демені»

Ідея наділити дітей виборчим правом через батьків називається «голосування Демені» — за іменем угорського економіста та демографа Пола Демені, який представив концепцію в дослідженні 1986 року. Сама ідея не нова: її обговорювали ще з середини XIX століття у Франції, пізніше — у Німеччині. Один із варіантів моделі — кожен із батьків отримує половину голосу за дитину.

«Це найчесніший спосіб урівноважити дисбаланс, який і так розкручує спіраль: кількість пенсіонерів зростає, а дітей стає все менше. Старші покоління все сильніше переважують дітей, і тому політичні рішення частіше ухвалюються на їхню користь», — пояснює соціолог і голова профспілкової організації Liberi Павел Русі.

За його словами, у чеському суспільстві зараз є майже 2 мільйони людей, які не мають жодної політичної сили, — і це рівно стільки ж, скільки пенсіонерів.

Наскільки це реально

Демограф Кріштоф Земан з Віденського інституту демографії вважає, що суспільство, яке старіє, змушене зважати на те, що пенсіонери — все сильніша група виборців, якій політики підіграють все активніше. За його словами, обговорювати виборче право для дітей потрібно вже зараз, інакше вони так і залишаться нецікавою для політиків групою.

Демографка Іржина Коцоуркова з кафедри демографії природничого факультету Карлового університету обережніша: стовідсоткової відповіді в неї немає, але, за її словами, тема точно заслуговує на обговорення — населення структурно старіє, а зі скороченням числа молоді їхні проблеми дедалі сильніше відходитимуть на другий план.

Реальні цифри це підтверджують. Людей до 34 років у Чехії 37%, від 35 до 64 років — 42%, старших за 65 — 21%. Але якщо виключити неповнолітніх, які не можуть голосувати, картина змінюється: серед виборців на молодшу групу припадає лише 22%, на середнє покоління — 52%, на літніх — 26%. При цьому неповнолітніх і пенсіонерів у суспільстві зараз порівну — приблизно по 20%, тобто трохи більше 2 мільйонів людей з кожного боку. У майбутньому це співвідношення різко зміститься на користь літніх.

Демограф Томаш Соботка, який був головним доповідачем на нещодавній урядовій конференції з низької народжуваності, визнає: «Якби вдалося посилити голос в інтересах дітей і молоді, це пішло б суспільству на користь. Але на практиці це вкрай важко реалізувати».

Ідею вже двічі всерйоз обговорювали в німецькому бундестазі — у 2003 та 2008 роках, її підтримувала тодішня федеральна міністерка у справах родини Ренате Шмідт, але закон так і не ухвалили. В Угорщині подібну дискусію вели під час підготовки нової конституції під керівництвом партії Фідес і прем'єра Віктора Орбана — там додатковий голос за дітей мали отримувати лише матері, але й цей проєкт залишився на папері.

Більш реальний варіант — голосування з 16 років

На практиці більше шансів має інша ідея — знизити віковий поріг для голосування. Відповідний законопроєкт нещодавно внесли депутати партії TOP09, запропонувавши дозволити громадянам голосувати на муніципальних виборах уже з 16 років, але уряд його відхилив.

Міністр юстиції Єронім Тейц (ANO) аргументує це тим, що поріг зрілості встановлено на рівні 18 років і він є загальноприйнятим. При цьому той самий уряд і той самий міністр одночасно пропонують знизити вік кримінальної відповідальності неповнолітніх за найтяжчі злочини з 15 до 13 років.

Зниження віку виборців давно просуває рух STAN — перший такий проєкт він вніс ще у 2019 році, теж починаючи з муніципальних виборів. Ідею підтримала б і Піратська партія. Громадянська демократична партія та християнські демократи ставляться до пропозиції стриманіше, але повністю її не виключають.

Революційним кроком це не назвати: наприклад, у сусідній Німеччині на муніципальних виборах уже можна голосувати з 16 років, а в Австрії цей поріг давно діє на виборах усіх рівнів. «Виборче право з часом постійно розширюється. Спочатку його отримали всі чоловіки, потім жінки, і тепер остання група, яка не має цього базового громадянського права, — це діти», — підсумовує демограф Земан.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz