Уряд Бабіша подав до Конституційного суду 80-сторінкову відповідь на позов Празького Граду через саміт НАТО

Уряд Андрея Бабіша направив до Конституційного суду Чехії розлогу, обсягом майже вісімдесят сторінок, відповідь на компетенційний позов президента Петра Павела, який оскаржує право кабінету міністрів вирішувати, хто представляє країну на саміті НАТО в Анкарі.

Згідно з документом, за підготовку якого відповідав Легіслативна рада уряду, підпорядкована міністру юстиції Єроніму Тейцу, кабінет розцінює позов президента як чергову спробу розширено тлумачити повноваження глави держави. У висновку уряд прямо заявляє, що своїм кроком Павел «руйнує конституційний звичай», заснований на згоді всіх найвищих конституційних посадовців щодо планування закордонних візитів.

Кабінет міністрів стверджує, що це не перший випадок, коли президент, представляючи країну на міжнародній арені, виходить за межі своїх повноважень і діє всупереч рішенням уряду та офіційній зовнішній і оборонній політиці держави.

Уряд наполягає на своєму праві визначати склад делегацій і називає це повноваження свого роду «страховкою» від можливих майбутніх «ексцесивних поїздок» непідзвітного президента, які могли б грубо суперечити зовнішній політиці Чехії. Як ілюстрацію своєї позиції автори документа навели гіпотетичний приклад: якби в майбутньому якийсь президент вирішив, наприклад, відправитися з візитом до Північної Кореї.

«Саме цей аргумент свідчить на користь того, що про проведення будь-якого візиту на найвищому рівні має вирішувати виключно уряд — від складу делегації до змісту переговорного мандата», — йдеться в документі.

Окремо кабінет реагує на твердження Граду про те, що уряд зобов'язаний активно сприяти президенту у представленні Чехії за кордоном. У відповідь уряд заявляє, що змушений поставити під сумнів не лише конституційність і законність, а й загалом раціональність підходу президента до інших державних органів, які йому не підпорядковані.

У підсумку кабінет Бабіша наполягає: рішення про участь делегації в саміті НАТО має ухвалювати саме уряд, і просить Конституційний суд відхилити або відкинути всі вимоги президентського позову. Якщо ж Павел спробує відкликати свій позов, уряд просить суд не давати згоди на таку процедуру — хоча, як зазначається в документі, кабінет не очікує подібного кроку від Граду.

Окрема і помітна частина документа присвячена претензіям до самого Конституційного суду. Уряд скаржиться, що у нього не було достатньо часу й можливості висловитися щодо позову до винесення попередніх заходів.

«Такий порядок, порушуючи закон, призвів до суттєвого обмеження права уряду на справедливий розгляд — кабінет не отримав можливості висловитися щодо пропозиції президента про винесення двох попередніх заходів», — йдеться в тексті. Крім того, уряд вимагає відводу судді Павла Шамала від подальшого розгляду справи.

Що стосується представницької ролі глави держави, уряд називає її «другорядною» порівняно з власною роллю у проведенні зовнішньої політики, оскільки президент, згідно з чеською конституцією, не несе відповідальності за виконання своїх функцій — на це в документі вказується неодноразово.

Кабінет проводить розмежування між змістовним проведенням зовнішньої політики та її формальним представництвом: уряд, за своєю природою, визначає напрям зовнішньої політики і реалізує її через обов'язкові рішення, заходи та дії, тоді як роль президента має переважно формальний характер — представлення держави перед іноземними партнерами та підписання чи ратифікація міжнародних договорів, що потребують контрасигнації.

Уряд також описав, як він планує діяти, якщо Град все ж вирішить не зважати на його рішення. У цьому разі організацію та адміністративний супровід поїздки має взяти на себе Канцелярія президента республіки або Військова канцелярія президента.

Якби президент вирішив сформувати паралельну «представницьку та інформаційну» делегацію, уряд розцінив би це як «дипломатичний прорахунок», здатний підірвати довіру до Чехії на міжнародній арені — що, як підкреслюється в документі, точно не відповідає інтересам народу країни.

При цьому кабінет окремо вказує: справді неконституційною ситуацією стало б, якби президент під час офіційного закордонного візиту зайняв позицію, що суперечить офіційній зовнішньополітичній лінії уряду.

Уряд також розкритикував позицію Конституційного суду щодо супроводу президента — згідно з попереднім заходом суду, представники кабінету зобов'язані забезпечити акредитацію як главі держави, так і його супроводу. На думку коаліції, неприпустимо, щоб суд у спорі про компетенції державних органів зобов'язував учасників розгляду вчиняти будь-які дії щодо третіх осіб. В іншому місці документа завдання забезпечити акредитацію та авіапереліт для супроводу президента назване «непропорційним, несправедливим і одностороннім» тягарем для уряду.

Джерело: seznamzpravy.cz