Чеські вчені: ліси накопичують вуглець у ґрунті, але лише якщо самі виживуть

Чеські дослідники з Науково-дослідного інституту лісового господарства та мисливствознавства спільно з колегами з Чеського аграрного університету та Інституту дослідження лісових екосистем вивчили, як лісові ґрунти накопичують вуглець і чому ця функція лісу безпосередньо залежить від його здатності вижити в умовах змін клімату.

За даними вчених, з усього обсягу CO₂, що потрапляє в атмосферу, там залишається лише приблизно половина — другу половину поглинають природні «сховища» на суші та в океані. На суші цю роль значною мірою виконують саме ліси, які поглинають вуглекислий газ через фотосинтез.

Фахівці підкреслюють: лісовий ґрунт — це не просто резервуар для CO₂. Вміст органіки в ґрунті підвищує його здатність утримувати воду, особливо на піщаних ґрунтах, що робить ліс стійкішим до засухи, знижує ризик повеней і стабілізує мікроклімат. Крім того, органічна речовина зміцнює структуру ґрунту й робить його стійкішим до ерозії.

Як зазначають дослідники, наявність верхнього шару ґрунту виявляється навіть важливішою за зімкнутість крони деревостану: видалення ґрунтового покриву може збільшити ерозію в 10–100 разів, тоді як вирубка дерев без порушення ґрунту підвищує ерозію лише на десятки відсотків.

Вуглець у ґрунті також слугує джерелом енергії та живлення для ґрунтових організмів, а його запаси можуть використовуватися як індикатор біорозмаїття. На думку авторів дослідження, найбільшу загрозу для запасів вуглецю в ґрунті становлять не стільки особливості лісогосподарської практики, скільки масштабні катастрофи — пожежі, буреломи та спалахи розмноження шкідників, які масово знищують крони дерев.

Здатність лісу поглинати вуглець сьогодні розглядається в Чехії як одна з ключових екосистемних послуг, однак механізм фінансування цієї функції поки не розроблено. Одним із рішень називають так звані офсетні (компенсаційні) проєкти — наразі їх застосовують лише до надземної біомаси лісу, яку простіше точно вимірювати. Включення лісових ґрунтів до системи вуглецевих офсетів потребуватиме додаткових досліджень і моніторингу, зокрема в рамках підготовлюваної директиви ЄС про моніторинг і стійкість ґрунтів.

Один із перших добровільних офсетних проєктів у Чехії вже реалізувала компанія Лесы Коллоредо-Мансфельд. На думку вчених, найбільший потенціал у країні мають проєкти з удосконаленого управління лісами (IFM), які вже довели ефективність у збільшенні запасів вуглецю. Такі ініціативи могли б знизити державні витрати на адаптацію лісового господарства до кліматичних змін, якщо частину фінансування візьмуть на себе промислові компанії, девелопери або банківський сектор.

Ключовою умовою адаптації чеських лісів до зміни клімату дослідники називають природне лісовідновлення — за умови суттєвого зниження тиску дикої фауни — а також більш щадні методи господарювання і поступовий перехід до змішаних, різновікових насаджень, стійких до кліматичних екстремумів. Головний висновок учених простий: ліс, який не переживе кліматичні зміни, не збереже й накопичений вуглець — стійкість і життєздатність насаджень первинні щодо всіх інших функцій лісу.

Around Prague за матеріалами ekolist.cz