Через демографічний спад у Чехії дитсадки звільняються, і громадам доведеться обирати: об’єднувати групи до максимальної наповненості чи зберегти малі групи. Представниця руху лісових дитячих садків в авторській колонці закликає бачити в цьому не збиток, а інвестицію в якість.
Багато років країна розв’язувала зворотну задачу — як знайти місця для всіх дітей. Тепер ситуація змінюється. За досвідом лісових дитсадків, кількість дітей і дорослих визначає, як узагалі можна навчати. У маленькій групі вихователь устигає по-справжньому пізнати дитину, помітити її потреби та підлаштуватися під її темп, а не витрачати час на організацію натовпу. Є й проста річ: з невеликою групою легше регулярно виходити надвір.
Авторка не пропонує зробити всі дитсадки лісовими, але вважає, що їхній досвід корисний для всієї системи: малі групи, прогулянки, рух та індивідуальна робота не повинні бути привілеєм одного типу закладів.
Спад кількості дітей збігся зі зміною правил відтермінування початку шкільного навчання. Якщо більше дітей піде до першого класу без відтермінування, дитсадки мають уміти працювати з різним темпом і можливостями кожної дитини. Але вимагати цього від вихователів, не створивши умов, не можна: чим більше дітей у групі, тим менше шансів урахувати потреби кожного.
Вільні місця можна вважати економічною проблемою, а можна — можливістю покращити дошкільну освіту: залишити невеликі групи, дати педагогам умови для індивідуальної роботи, а дітям — більше простору, руху, часу на вулиці та уваги дорослих. За словами авторки, усе залежить від того, як громади скористаються цим шансом.
Around Prague за матеріалами ekolist.cz