Представниця Ради сеньйорів: пенсіонери не хочуть пільг на шкоду онукам

Перед виборами чеські урядові партії обіцяли пенсіонерам вигідніші пенсії та знижки на проїзд, однак виконання цих обіцянок буксує, а від частини з них влада вже відступає. Ситуацію прокоментувала представниця Ради сеньйорів Ленка Десатова.

За її словами, питання пільгового проїзду для літніх людей поки навіть не розглядається всерйоз, і сама організація ставиться до цього стримано. «Багато членів нашої організації самі кажуть, що не хочуть отримувати переваги на шкоду своїм онукам», — зазначила Десатова, додавши, що й за кордоном найбільші знижки на транспорт зазвичай отримують не пенсіонери, а студенти.

Знижки на проїзд і безпека на дорогах

Регіони підтримують ідею пільгового проїзду для сеньйорів насамперед для того, щоб літні люди менше сідали за кермо самі. Річ не в тому, що вони погано водять, пояснює Десатова, а в тому, що через фізичну крихкість під час аварій вони отримують важчі травми, ніж молоді водії, — це підтверджують дані страхових компаній. Через це літні пацієнти частіше потрапляють до лікарень або довго перебувають в установах тривалого догляду, оскільки в Чехії бракує спеціалізованих геріатричних ліжок. На думку представниці Ради сеньйорів, варто було б порахувати, яку економію пільговий проїзд міг би дати системі охорони здоров’я та соціального захисту, а не розглядати його лише як подарунок пенсіонерам.

Індексація пенсій і обіцяна тисяча крон

Рада сеньйорів також стежить за обіцянкою враховувати під час індексації пенсій половину зростання реальних зарплат. Навіть у цьому випадку зарплати зростатимуть швидше за пенсії, але розрив має скорочуватися повільніше, пояснює Десатова: реальні доходи пенсіонерів і так знижуються, а зростання навантаження на соцсистему невигідне нікому. Поки цей захід не ухвалено, але в організації не вбачають у цьому трагедії — для розрахунку зростання реальних зарплат з урахуванням інфляції їм спершу потрібно повернутися до рівня, який був до сплеску інфляції, а цього ще не відбулося.

Набагато більше пенсіонерів хвилює інша передвиборча обіцянка — повернути їм тисячу крон, недоотриману через минулі позачергові індексації пенсій. За словами Десатової, розмови про це останнім часом вщухли, і жодного руху поки не помітно. Водночас вона нагадує, що нинішній уряд працює всього пів року, і в нього ще є час до наступних виборів, щоб виконати цю обіцянку.

Робота пенсіонерів і перехід на пенсію

Окрема тема — працевлаштування літніх людей. Знижка в п’ять відсотків на страхові внески для роботодавців, які наймають пенсіонерів, збереглася, але її реалізація залишається надто складною з адміністративного погляду, вважає Десатова. На її думку, цей захід потрібно пов’язати із загальною реформою гнучких графіків зайнятості, в яких потребують не лише пенсіонери, а й люди старші за п’ятдесят років — багато хто з них звертається до консультаційних центрів, не маючи змоги знайти скорочену зайнятість через стан здоров’я або догляд за близькими.

Саме брак неповних ставок нерідко підштовхує людей передпенсійного віку йти на дострокову пенсію, зазначає представниця Ради сеньйорів. Проблема, за її словами, полягає в самій моделі ринку праці: роботодавці, як і раніше, орієнтуються на восьмигодинний робочий день, максимум ділять його на дві ставки по половині, хоча, наприклад, серед батьків маленьких дітей є попит на зайнятість у 0,8 ставки. Нерідко до організації звертаються розчаровані пенсіонери, які погодилися на скорочену зайнятість, але фактично виконували майже весь обсяг роботи за половину грошей.

Фінансова підготовка до старості

Що стосується фінансової підготовки до пенсії, за словами Десатової, відкладати гроші на старість насправді може дозволити собі далеко не кожен — якщо основна частина доходу йде на іпотеку чи виховання дітей, створити серйозний резерв не вдається. А ті, хто все ж накопичив заощадження, часто вкрай неохоче їх витрачають: типове пояснення — гроші відкладені на похорон, щоб не обтяжувати рідних. Насправді людина, яка звикла все трудове життя відкладати частину доходів, не може відмовитися від цієї звички і на пенсії.

Така обережність пенсіонерів гальмує розвиток соціальної допомоги, оскільки держава розраховує, що витрати візьме на себе сім’я. Але в сім’ї є власні діти й витрати на житло, а тепер від неї ще й очікують, що вона відкладатиме кошти на майбутню пенсію своїх членів, оскільки розраховані пенсії знижуватимуться. Десатова звертає увагу на суперечність в обговорюваних ідеях про те, що сім’я має також оплачувати перебування літнього родича в будинку для літніх людей: одні й ті самі гроші не можна використати одразу для кількох цілей. Такий підхід тимчасово полегшує навантаження на соціальну систему, але закладає бідність нинішніх платників у майбутньому і порушує солідарність поколінь усередині самої родини.

Читайте також: Продовження тимчасового захисту в Чехії для українців

Around Prague за матеріалами denik.cz