Чеські науковці проаналізували 7 637 серій річних кілець дерев у найкраще збережених частинах чеської та німецької Шумави й дійшли несподіваного висновку. За даними дослідження, природні порушення лісів, наприклад від вітру та короїда, частіше зачіпали насадження на нижчих висотах, а не гірські ялинники на хребтах.
Обстежені ділянки лежали на висоті від 672 до 1 453 метрів над рівнем моря. Серед них були гірські ялинники, мішані ліси, заболочені насадження та ліси на кам’янистих осипах. Деякі дерева дожили до 500–600 років.
Річні кільця працюють як природний архів: їхня ширина показує умови, в яких дерево росло в конкретний рік. Якщо сусідні дерева загинули й до крони стало потрапляти більше світла, дерево може рости швидше. За раптовим розширенням кілець науковці визначають, коли в лісі з’явилося вільне місце через вітер, короїда-типографа чи природне старіння.
«Кожне дерево зберігає в кільцях частину історії лісу. Лише поєднавши тисячі таких записів із різних місць, ми отримуємо цілісну картину того, коли й де відбувалися значні події. Завдяки обсягу вибірки ми змогли простежити порушення лісу з початку 17 століття», — каже Івана Вашичкова з відділу екології лісу Науково-дослідного інституту ландшафту, головна авторка дослідження.
Результати показують, що за останні чотири століття природні порушення шумавських лісів повільно, але неухильно ставали частішими. Важливу роль відіграла зв’язка сильних вітрів і подальшого розмноження короїда: вітер пошкодив або повалив частину дерев, і шкідник отримав умови для поширення.
Найпомітніше в кільцях проявилися події 1820-х, 1840-х і кінця 1860-х років, особливо 1868–1870 років. Разом із подальшим зростанням чисельності короїда цей період вважають одним із наймасштабніших в історії всієї Центральної Європи, і за розмахом він міг наближатися до подій на межі 20 і 21 століть. При цьому навіть найсильніші бурі зачіпали Шумаву нерівномірно: подекуди ліс сильно постраждав, а подекуди залишився майже недоторканим.
Головним чинником, що впливає на частоту порушень, науковці назвали висоту. Найрідше вони траплялися в гірських ялинниках, найчастіше — у мішаних лісах на низьких ділянках. Це почасти змінює попереднє уявлення, що найвразливіші ялинники на вітряних гірських хребтах.
Дерева високо в горах ростуть повільніше, нижчі й можуть краще пристосовуватися до вітрового навантаження. У м’якших умовах низин вони виростають вищими, і вітер добирається до крон раніше. Крім того, там тепліше, а це прискорює розвиток короїда: за рік він може дати більше поколінь. Порушення частіше фіксували й на південних та південно-західних схилах, де більше сонця і тепліший мікроклімат.
«Вразливість лісу не можна оцінювати лише за тим, чи переважає в ньому ялина, бук або ялиця. Вирішує поєднання багатьох умов: висоти, орієнтації схилу, видового складу, швидкості росту та послідовності вітрових і короїдних подій», — пояснює Вашичкова.
Найбільшу різноманітність процесів науковці знайшли в природних мішаних лісах. Якщо ділянки перебувають на різних стадіях розвитку, одна екстремальна подія навряд чи зачепить їх однаково й одночасно. «Природне порушення — це не лише втрата, а й важлива частина динаміки лісу. Воно допомагає його відновленню», — додає Вашичкова.
Дослідження допоможе краще розуміти майбутнє лісів Центральної Європи. За зростання температур і зміни видового складу ймовірність порушень буде вищою передусім у мішаних лісах на невеликій висоті. Автори наголошують на важливості територій без втручання людини, де природні процеси можуть іти безперешкодно: це підтримує стійкість лісів, збереження біорізноманіття, утримання води та накопичення вуглецю.
Роботу вели фахівці Науково-дослідного інституту ландшафту разом із науковцями Чеського університету природничих наук у Празі, Університету Менделя в Брно та національного парку «Баварський ліс». Дослідження підтримали Технологічне агентство та Грантове агентство Чеської Республіки.
Гід Around Prague за темою: Брно: що подивитися і куди сходити
Around Prague за матеріалами ekolist.cz