У Чехії немає студентських братств, як у США, але це не означає, що сексуального насильства в університетах немає. Так вважає авторка колонки, відштовхуючись від справи в Корнеллському університеті, де група студентів кілька годин ґвалтувала студентку. За опитуванням 2021 року, 21,5 % респондентів пережили зґвалтування або його спробу під час навчання.
Чеські випадки відомі: домагання в студентських гуртожитках, зйомка студентів у душі й туалетах. Поліція зазвичай знаходила винних, а студентів виш виключав. Проте 2021 року неприбуткова організація Konsent опублікувала опитування людей, які пережили сексуальне насильство під час навчання, і воно сильно розходиться зі справами, відомими зі ЗМІ, передусім за кількістю та тяжкістю випадків.
З 1436 респондентів 21,5 % повідомили про зґвалтування або його спробу. Понад третина з них заявила, що це сталося на території вишу або у зв’язку з ним, а 78 % зазначили, що винуватець був на одному з ними рівні, тобто однокурсник. За даними самого Корнелла за 2023 рік, 23 % першокурсниць зіткнулися із сексуальним насильством на території університету. Від чеських 21,5 % це недалеко.
У справі Корнелла лякає й те, що було потім: ніхто з кількох десятків чоловіків, які знали про зґвалтування, не заговорив. Університет покарав винних непропорційно: двох із семи виключив, двох відсторонив, а решті «на покарання» наказав написати есе. Подію тепер ще й применшують через те, що жертва була під сильним впливом кетаміну.
Авторка бачить тут паралель із Чехією: братств немає, але немає й безпечного середовища, де жертви не бояться говорити, і впевненості, що заклад та органи правильно розпорядяться інформацією.
2022 року доцент політології Масарикового університету напав на студентку після вечірки. Вона повідомила про випадок, він факт контакту не заперечував, але назвав його добровільним. Декан розірвав з ним трудовий договір, згодом заговорили й інші жінки. На педагогічному факультеті того самого університету щонайменше 2022–2023 років траплялися випадки сексуального примусу та насильства на виїзних навчальних зборах: ЗМІ зібрали понад десять свідчень студенток. В одному випадку колишня студентка описала небажаний секс із викладачем, хоча повторювала «ні». Викладач пізніше заявив, що вона казала «ні» недостатньо переконливо. Поліція справу закрила. Відома й справа Домініка Фері, про поведінку якого знали багато однокурсників із празького юридичного факультету, але нічого не робили.
Суть, на думку авторки, проста: доки університетське середовище не стане безпечним «на високому рівні», а викладачі, які зловживають владою, не отримають відповідних покарань, не можна чекати, що жертви серед студентів відчують підтримку. Те, що випадків мало, не означає, що їх немає — ми просто про них не знаємо.
Чеським вишам, читаючи історію студентки Джейн Доу, не варто видихати з полегшенням, підсумовує авторка. Краще спитати себе, чи роблять вони достатньо, навіть якщо на їхній території не будують жодних братств.
Джерело: seznamzpravy.cz