Захід сонця змінює мозок: чому вечірнє небо знижує стрес і зміцнює імунітет

Науковці стверджують, що споглядання заходу сонця викликає в людини особливий емоційний стан — благоговіння (awe), яке позитивно впливає не лише на настрій, а й на фізичне здоров'я. За словами професорки соціальної психології університету Arizona State University Мішель Шіот, ця емоція виникає під час зустрічі з чимось настільки масштабним чи прекрасним, що виходить за межі звичного сприйняття світу — будь то захід сонця, витвір мистецтва, визначний людський вчинок або народження дитини.

За словами дослідниці, ключовий ефект благоговіння — відчуття власної незначущості. «Ми раптом розуміємо, що наші повсякденні турботи не такі вже й важливі в масштабі великого світу, а це суттєво допомагає психічному здоров'ю», — пояснює Шіот.

Багато людей схильні постійно концентруватися на власних думках, що часто призводить до замкненого кола негативних переживань. Яскраве враження, наприклад, красивий захід сонця, буквально перемикає увагу назовні: мозок перестає фокусуватися на особистих тривогах і звертається до того, що відбувається тут і зараз. Завдяки цьому цикл негативних думок переривається.

Дослідження показують, що люди, які регулярно переживають подібні моменти, частіше допомагають іншим, охочіше займаються волонтерством і відчувають, що їхнє життя наповнене глибшим сенсом. Причому ефект не разовий: одне з досліджень показало, що під час пандемії COVID-19 люди, які частіше відчували благоговіння, легше долали як гострий, так і хронічний стрес.

В іншому експерименті брали участь літні люди — їх попросили під час п'ятнадцятихвилинних прогулянок свідомо шукати моменти, що викликають захоплення: гру осіннього світла в листі, незвичні тіні між деревами або усмішку дитини. Через вісім тижнів їхні описи прогулянок помітно відрізнялися від розповідей контрольної групи, яка не отримувала такого завдання.

Учасників також попросили регулярно робити селфі. Виявилося, що ті, хто свідомо шукав приводи для захоплення, з часом почали частіше усміхатися на фотографіях і поступово займати дедалі менше місця в кадрі, залишаючи більше простору для навколишнього пейзажу. Це не свідчить про зниження самооцінки — швидше, люди на певний час переставали ставити себе в центр власного світу.

Є й фізіологічний ефект. Дослідниця Дженніфер Стеллар вивчила близько двохсот людей, зіставивши їхній емоційний стан із рівнем цитокінів — маркерів запалення в організмі. У людей, які частіше відчували позитивні емоції, рівень цих маркерів був стабільно найнижчим, а найвиразніший ефект дало саме почуття благоговіння. Це важливо, оскільки хронічно підвищений рівень цитокінів пов'язують із підвищеним ризиком діабету, серцево-судинних захворювань і депресії.

Окремо варто згадати роль вечірнього світла для сну. М'які червоні, помаранчеві та золотисті відтінки призахідного сонця активують парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за розслаблення організму, і знижують рівень кортизолу — основного гормону стресу. Завдяки цьому тіло природним чином готується до сну. Деякі науковці вважають, що циркадні ритми людини історично формувалися в умовах щоденного контакту як зі сходом, так і з заходом сонця.

Захід сонця сам собою не вирішує проблем — але на кілька хвилин змінює масштаб, у якому ми їх сприймаємо. І іноді цього виявляється достатньо.

Читайте також: Празький Град зсередини: 9 місць на території фортеці, які не варто пропускати

Around Prague за матеріалами flowee.cz