Нове дослідження в журналі Science стверджує, що людина, можливо, зупинила початок нового льодовикового періоду: льодовик на канадській Баффіновій Землі ріс близько двох тисяч років, а з 1960 року через потепління відступає. Багато кліматологів вважають висновки авторів надто сміливими.
Редакція журналу так і сформулювала питання: чи не завадило антропогенне потепління наступному льодовиковому циклу? Автори на чолі з Янгом вважають, що, ймовірно, завадило.
Ідеться про льодовик Барнса на Баффіновій Землі. За словами авторів, це останній залишок Лаврентійського льодовикового щита, який 20 тисяч років тому, на піку останнього зледеніння, вкривав близько третини Північної Америки.
Команда відновила історію льодовика за останні дві тисячі років за рештками загиблих мохів і за гірськими породами. Вік мохів визначили радіовуглецевим методом, а за породами з’ясували, як довго на них діє космічне випромінювання, тобто як давно вони вийшли з-під льоду.
За цими даними, лід почав повільно, але вперто прибувати приблизно дві тисячі років тому: на метри на рік, а іноді й менше. З 1960 до 2024 року льодовик відступив на сотні метрів. Автори називають початок росту «початком нової гляціації», а 1960 рік уважають її завершенням через потепління, спричинене людиною.
Суперечка йде не про самі вимірювання, а про їх тлумачення. Зазвичай про початок зледеніння говорять, коли змінюється картина в усьому світі: наприклад, за ізотопами кисню в океанських відкладеннях видно, що рівень океану помітно падає. Янг застосував інший підхід і знайшов початок процесу на десятки тисяч років раніше, ніж він проявився б у глобальних показниках.
Редакція звернулася до шістьох науковців, окрім Янга, і в кожного знайшлися заперечення, часом серйозні. Головний аргумент критиків: зростання одного льодовика ще не означає зростання всього щита, а тим паче початок льодовикового періоду без даних з інших регіонів. Частина фахівців визнала, що робота дає цікавий привід для наукової дискусії. Найжорсткіше висловився палеокліматолог Андрей Ганопольський із Потсдамського інституту досліджень кліматичних наслідків: на його думку, зі знахідки в одному місці робиться надто великий висновок.
У тому, що викиди здатні порушити природний цикл льодовикових і міжльодовикових періодів, майже ніхто не сумнівається. Ганопольський одним із перших у світі попередив про це: ще 2005 року його група показала, що викиди можуть відстрочити наступний льодовиковий період на 100 тисяч років, тобто з 50 до 150 тисяч років.
Ерік Вольф і Дідьє Пайяр вважають, що нинішній рівень викидів виключає зледеніння найближчими тисячами років, а Джон Янсен каже, що шансів на нього практично немає. Чеські вчені Мартін Маргольд та Їржі Лаурін погоджуються: клімат уже вибито з колії настільки, що нове зледеніння не прийде десятки тисяч років. Концентрації вуглекислого газу й метану сьогодні вищі, ніж в усі міжльодовиків’я четвертинного періоду, і наближаються до значень понад 2,5 мільйона років тому.
Водночас ніхто з опитаних не вважає нинішнє потепління захистом. Льодовиковий період наступав би дуже повільно і в осяжному майбутньому не завдав би людству шкоди, а сучасне потепління незрівнянно швидше й створює проблеми вже зараз.
У широкому сенсі ми все ще живемо в льодовиковому періоді: пізньокайнозойський почався 34 мільйони років тому із зледеніння Антарктиди. У четвертинному періоді льодовики й міжльодовиків’я запускають цикли Мілановича, тобто зміни орбіти Землі та нахилу її осі, від яких залежить, скільки сонячного світла влітку отримують високі широти північної півкулі.
За останній мільйон років льодовикові періоди тривали близько 100 тисяч років, а міжльодовиків’я 10–15 тисяч років, іноді до 30 тисяч. Останній льодовиковий період закінчився 11 700 років тому. Наступні сприятливі для зледеніння умови, за оцінками опитаних науковців, настануть через 50 тисяч років або через кілька десятків тисяч. Маргольд згадав торішнє дослідження, за яким це можливо вже за 8 тисяч років. Але з урахуванням потепління, що вже відбулося й очікується, новий льодовиковий період майже напевно прийде значно пізніше.
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz