Штучний інтелект у клінічній медицині застосовують двома основними способами: він самостійно оцінює результати досліджень, насамперед знімки, і допомагає лікарям шукати потрібну інформацію. Крім того, ШІ використовують в організації охорони здоров'я та в науковій роботі.
Якість оцінки знімків залежить від обсягу та якості даних, на яких ШІ навчали. Тому найкращі результати він показує там, де досліджень роблять дуже багато: наприклад, під час звичайної рентгенографії грудної клітки чи скринінгової мамографії. Його обмежують відмінності між групами пацієнтів — за статтю або расою. До того ж ШІ доходить висновків інакше, ніж людина, і це може збивати з пантелику лікаря, який відповідає за остаточне заключення.
З іншого боку, ШІ знімає з лікаря рутинні завдання та вказує на відхилення, які важко помітити оком. Моделі, що використовуються, підвищують чутливість досліджень, але питання про те, наскільки їхні висновки переносяться на інші дані, залишаються.
Швидко зростає й інше застосування — отримання професійної інформації в реальному часі. Лікар формулює запитання звичайною мовою, а система має підтвердити відповідь посиланням на надійне джерело з наукової літератури, за яким її можна перевірити. Цим спілкування лікаря з клінічною системою суттєво відрізняється від звичайного пошуку в інтернеті. Велика перевага — можливість обговорити зі ШІ план лікування конкретного пацієнта з урахуванням його хвороб, загального стану та взаємодії всіх ліків, які він приймає.
За даними дослідження, опублікованого в JAMA Network, з 1 січня 2024 року по 30 червня 2026 року безкоштовною клінічною платформою OpenEvidence користувалися 950 тисяч людей, які загалом поставили 271 мільйон запитань. Понад половину користувачів — 550 тисяч — становили лікарі; вони ставили в середньому по 37 запитань на місяць, найчастіше про лікування, діагностику та ведення пацієнтів. Решта користувачів — медсестри, помічники лікарів і фармацевти. Кількість користувачів за цей період помітно зросла.
Частіше запитання ставили лікарі з невеликим стажем. Це може свідчити не лише про менші знання, а й про зміну поколінь у тому, як добувають інформацію. Помітна частка запитань стосувалася галузей поза власною спеціальністю. Результати натякають, що змінюється й сам спосіб здобувати знання: раніше лікарі поповнювали їх переважно через підготовку та формальну освіту, а тепер дедалі більше — через цільовий пошук конкретних відомостей.
Обсяг медичних знань зростає експоненційно й давно не вміщується в голові однієї людини — звідси й поділ медицини на безліч спеціальностей. ШІ частково замінює трудомісткий лікарський консиліум. Повноцінно замінити лікаря, який відповідає за діагноз і лікування, він поки не може, але вже зараз здатний надавати йому дуже корисну та якісну професійну підтримку.
Around Prague за матеріалами osel.cz