Британський професор-фальсифікатор випускає мемуари, повні нових нестиковок

Британський професор Джейсон Ардей, якого раніше викрили як плагіатора та систематичного брехуна, готує до виходу мемуари під назвою Great and Unfortunate Things («Великі й нещасні речі»). Книгу 11 серпня випускає велике видавництво Simon & Schuster, але, за даними журналу The Atlantic, вона радше поглибить скандал, ніж прояснить біографію автора.

Раніше з'ясувалося, що Ардей брехав про свої академічні та спортивні досягнення, волонтерську діяльність, а також про перешкоди, які він нібито подолав, — зокрема про епізоди расистських нападів. Як зазначає журналіст The Atlantic Даніель Енгбер, нова версія історії помітно відрізняється від тих, які Ардей розповідав публічно та приватно раніше, включно з початковим синопсисом, який його літературна агентка розсилала видавництвам.

Міфічний масштаб біографії

Початкова анотація, розіслана видавцям, описувала життя Ардея як «дивовижну історію майже міфічних масштабів». У світлі останніх викриттів цей опис звучить радше іронічно. Скорочена версія його біографії виглядає так: у немовлячому віці йому діагностували аутизм і затримку розвитку, говорити він почав лише в одинадцять років, а читати й писати навчився тільки в дорослому віці. Його батьки — іммігранти з Гани, сам він зростав в одязі, пошитому вдома, і підробляв грою в більярд. Попри всі ці та багато інших перешкод, про які він розповідав протягом років, Ардей вступив до університету, потім в аспірантуру, здобув докторський ступінь і став науковою зіркою.

Драматичні подробиці та дивні збіги

Книга рясніє драматичними епізодами та дивовижними збігами. За словами самого Ардея, в підлітковому віці група хлопців побила його настільки сильно, що в нього розвинулася епілепсія. Коли нападників спіймали, він нібито великодушно попросив суддю не саджати їх до в'язниці. Середню школу він закінчив за допомогою асистентів, хоча, за власним визнанням, на той час не вмів ні читати, ні писати. Заяву на навчання за нього подала дівчина, від якої в нього народилася дитина.

За твердженням Енгбера, на момент початку магістратури Ардей читав приблизно на рівні своєї трирічної доньки. Проте й цю перешкоду він нібито подолав — і навіть отримав посаду викладача. Через брак грошей йому довелося паралельно працювати в супермаркеті та прибиральником.

Around Prague за матеріалами novinky.cz