У чеських кінотеатрах із четверга йде нова комедія-драма «Гойдалки» (Houpačky) режисера Богдана Слами з Дагмар Гавловою Вешкрновою та Зузаною Кронеровою. Фільм про двох пенсіонерок, які бунтують проти старості й хвороби, отримав нищівну рецензію: рецензент назвав його невдалим майже в усьому.
Це вже третя нещодавня чеська стрічка про літніх людей, які поводяться дивно й, схоже, мають смішити. Перед «Гойдалками» вийшли «П’ять слив» Яна Сверака та «Бардотки» Гани Гендрихової. За оцінкою рецензента, Сверак принаймні намагався говорити про реальні проблеми старості, а «Гойдалки» ближчі до невдалої народної комедії на кшталт «Бардоток».
Героїня Гавлової, Здена, трохи не при собі. На початку вона випадково зустрічає Їржину, чопорну колишню директорку школи (її грає Кронерова). Жінки зближуються й починають виручати одна одну. Неприємності їм найчастіше влаштовують нестерпні родичі.
Їржині дістаються вічно незадоволений чоловік Павел (Їржі Лабус) і син Емил (Їржі Рендл), непристосований до звичайного життя. За Зденою назирці ходить донька Яна (Тереза Рамба) — нервова, істерична, яка бачить у матері лише погане. Рецензент називає це парадом найгірших стереотипів масової чеської комедії.
Головна проблема, на думку рецензента, у тому, що в героїв майже немає нічого, крім негативних рис, зате епізодичні персонажі прощають двом «бабусям» буквально все. Значну частину фільму хтось кричить або переграє, і незрозуміло, чи це невдала народна комедія, чи авторська заява про старість. Працює фільм, за його оцінкою, в жодному з жанрів. Смішного немає взагалі, і лише в другій половині є дві-три сцени, що бодай якось торкаються болісних боків пізнього віку.
Здена, судячи з усього, страждає на важку неврологічну хворобу: вона не розуміє, де перебуває, і не контролює сечовипускання, але водночас поводиться як пустотлива шанувальниця свого саду та яєчного лікеру. Саме на цьому, по суті, й тримається дружба героїнь, а переконливо показати її не вдалося. Камера постійно наїжджає на акторок під дивними кутами, а музика, як і регулярні вторгнення доньки, лише додає перевантаженості. Донька працює лікаркою, але не помічає, що матері потрібна не прочухана, а обстеження.
Виконання Гавлової Вешкрнової рецензент назвав кривлянням: вона безуспішно зображує якогось пустотливого духа з початковою стадією нейродегенеративної хвороби. Стриманій і переконливішій Кронеровій дісталася роль без внутрішньої логіки, тож грати їй доводиться інтуїтивно, під потреби окремих сцен.
На початку кар’єри, у «Диких бджолах», Слама вмів показати людей, насамперед молодих, у конкретному часі й просторі. В останніх роботах ця конкретність розвалюється. Рецензент згадує «Бабу з льоду» з тією самою Кронеровою, де сценарій був схематичним, але принаймні не поспішав із сім’єю та змінами героїні. Село з драми «Кінець світу» про літо 1968 року вже було цілком химерним світом. «Гойдалки» опускають планку ще нижче: відмовляються від будь-якого реалістичного середовища й за тоном наближаються до фільмів Зденька Трошки, де люди переважно грубі й безцеремонні.
Стрічку знято за однойменною книжкою Луції Конечної. Сюжету в ній немає: дві жінки безцільно колесять на велосипедах, на яких не вміють їздити, дуркують, шукають марихуану на ринку, влаштовують бій подушками, залазять на чужу дачу й щось крадуть. Смішно не стає, а відчуття визволення чи терапії в героїнь не виникає. До фіналу, де мали бути моральні дилеми або похмура нота, глядач, за словами рецензента, лише спантеличено знизує плечима. Рецензію завершує образ: фільм схожий на сокиру, яка постійно встромляється небезпечно близько від вашої голови.
Довідка про фільм: «Гойдалки» (Houpačky), комедія/драма, Чехія, 2026 рік, 99 хвилин. Режисер — Богдан Слама. У ролях: Дагмар Гавлова Вешкрнова, Зузана Кронерова, Тереза Рамба, Їржі Рендл, Зузана Гесова, Їржі Конвалінка, Їржі Лабус, Мартін Єржабек, Іво Гогал, Патрік Балонек та інші.
Гід Around Prague за темою: 9 найкращих велосипедних маршрутів навколо Праги: від набережних Влтави до замку Карлштейн
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz