Оранжерея Празького Града: високотехнологічна теплиця, куди впускають лише з особливих нагод

Оранжерея в Королівському саду Празького Града — один із найтехнологічніших і водночас найменш доступних об'єктів Града: потрапити всередину можна лише під час окремих заходів, як-от «Вихідні відкритих садів» чи «День архітектури». За даними адміністрації Празького Града, причина обмеженого доступу доволі проста — відвідувачі люблять забирати з собою вирощені там плоди, включно з ананасами.

Майже дев'яностометрову скляну конструкцію з неіржавіючої сталі на межі тисячоліть спроектувала архітекторка Ева Їрічна, яка й досі співпрацює з адміністрацією Празького Града у питаннях обслуговування та модернізації будівлі. Ідею будівництва подала перша леді Ольга Гавлова, дружина президента Вацлава Гавела.

Від Рудольфа ІІ до наших днів

Оранжерея 1999 року замінила обвітшалу теплицю 1950-х років. Але традиція вирощування теплолюбних рослин на цьому місці набагато давніша: ще імператор і король Рудольф ІІ у другій половині XVI століття вирощував тут цитрусові, мигдаль та середземноморську флору. Проте від тієї оранжереї майже нічого не залишилося — під час Тридцятирічної війни Королівський сад був розграбований саксонськими та шведськими військами, і сьогодні там збереглися лише фрагменти ренесансної стіни.

За словами директорки відділу парків і садів адміністрації Празького Града Гелени Панкової, сади Града закладали королі, а їхній вигляд формували видатні архітектори. «Ми хочемо зберегти цю спадщину, але водночас пристосовуємо розвиток садів до потреб XXI століття», — зазначає вона. Мета — перетворити сади не просто на господарську зону Града, а на самостійні об'єкти з власною історією, куди можна проводити екскурсії. У цьому ж контексті нещодавно відкрили прохід до Королівського саду через Літню залу для гри в м'яч, яка довгий час була закрита для відвідувачів.

Клімат-контроль із комп'ютерним керуванням

Оранжерея служить для вирощування рослин, якими прикрашають представницькі інтер'єри Града — багато квітів і дерев регулярно повертаються туди «на відновлення». «Вони наче обертаються: в інтер'єрах виснажуються, а потім повертаються до оранжереї, щоб знову набути форми», — пояснює Панкова.

На момент будівництва споруда стала справжньою технологічною новинкою: вентиляція, затінення, поливання й освітлення керуються автоматично на основі даних про температуру, вологість та інші параметри, без участі людини. Особливість конструкції в тому, що стальний каркас теплиці розташований не всередині, як зазвичай прийнято, а зовні будівлі — що робить об'єкт зразком британського хай-тек стилю.

Попри архітектурну цінність, зробити оранжерею постійно відкритою для відвідувачів наразі не дозволяє нестача персоналу — гідів і доглядачів. Тому доступ туди залишається епізодичним: відвідувачів впускають під час спеціальних заходів, а на «Дні архітектури» екскурсії по оранжереї особисто проводила архітекторка Ева Їрічна, яка продовжує співпрацювати з адміністрацією Града щодо подальшого розвитку об'єкта.

Джерело: prazsky.denik.cz