Канцлер Гавела розповів, як президент зблизився з Земаном

Вацлав Гавел перейшов на «ти» з Мілошем Земаном після того, як колишній міністр культури Павел Досталь без попередження привіз його на дачу Градечек, а пізніше жалкував про це рішення — згадує останній керівник канцелярії президента Іво Мате, який очолював її з 1999 по 2003 рік. За словами Мате, з Вацлавом Клаусом Гавел був на «ти» ще з кінця 1960-х років, а от із Земаном усе вийшло спонтанно, і совість потім довго мучила президента.

Сусідство з дисидентами

Мате виріс у празькому Смихові, на вулиці Матоушова, у будинку поряд із родиною письменника й дисидента Павела Коута. З його дітьми Мате фактично зростав разом, а з його дочкою Анною (Андулкою) згодом працював в одній редакції Чехословацького телебачення. Саме через неї він і познайомився з Гавелом: у 1970-ті роки Андулка була дівчиною майбутнього президента, хоча той був одружений з Ольгою, і, за словами Мате, саме вона приїжджала до Гавела у в'язницю в Рузіні та вмикала йому з машини улюблену музику.

Знайомство з Гавелом та іншими противниками режиму, серед них дисидент Їржі Дієнстбір, не минуло безкарно: у Мате відібрали військовий білет і в тридцять років призвали до армії, хоча на той час він уже закінчив виш і встиг завести двох дітей. На цивільне життя його відпустили лише через сім місяців.

Від телебачення на Градчани

На початку 1998 року Мате не перевибрали на другий термін генеральним директором Чеського телебачення. Вже наступного дня Гавел запропонував йому очолити президентську канцелярію — попередній керівник Іван Медек, якому було за сімдесят, хотів піти на спокій. Ситуація обернулася курйозом: Мате в цей самий час залишався віцепрезидентом Європейської мовної спілки, а в Женеві йому заявили, що ця посада прив'язана особисто до нього, а не до Чеського телебачення, і просто так від неї не піти.

Невдовзі після призначення Мате довелося пройти перше серйозне випробування: під час відпустки в австрійських Альпах у Гавела стався розрив товстої кишки, і президента в критичному стані оперували в Інсбруку. Канцелярія розгорнула в Австрії своєрідний «передовий табір»: Мате навіть затримав літак і оплатив квиток чеському лікарю з власної картки, а потім сам кілька разів літав до Австрії, організовуючи транспортування президента додому.

Епоха «поганого настрою»

До кінця 1990-х у суспільстві змінювався настрій: революційний запал початку 1990-х згас, зростала критика влади, і цим скористався лідер соціал-демократів Мілош Земан, який у 1998 році став першим лівим прем'єром після Вацлава Клауса. Критика торкнулася й самого Гавела — частині суспільства не сподобалося, що він досить скоро після смерті першої дружини Ольги одружився з акторкою Дагмар Вешкрновою. Наприкінці 1997 року в Рудольфінумі Гавел виголосив перед обома палатами парламенту знамениту промову про «поганий настрій» у суспільстві — і єдиним, хто після неї не аплодував, був тодішній прем'єр Вацлав Клаус. А в 1998 році між ODS і ČSSD виникла «опозиційна угода» про толерантність до уряду меншості Земана, яка Гавелу категорично не сподобалася.

Тертя дійшли й до прямого конфлікту: у 2000 році Гавел хотів призначити главою Чеського національного банку Зденека Туму, проти чого були всі, включно з Клаусом і Земаном. Якщо Клаус намагався аргументувати, то прем'єр Земан почав грубіянити президентові, а потім навіть подав на Гавела конституційну скаргу через це призначення — і програв.

Єдиний фільм і останній день

За словами Мате, Гавел був чудовим психологом і бачив наскрізь обох політиків: і Клауса, і Земана він вважав марнославними й зацикленими на собі людьми, які ставили власні інтереси вище суспільних, а Земана — на додачу ще й грубим. Сам Мате, на відміну від багатьох співробітників канцелярії, які знали Гавела ще з дисидентських часів, на «ти» з президентом не переходив і вважає, що звертання на «ви» було правильним рішенням.

Єдиним фільмом, який Гавел не лише написав, а й сам поставив, стала картина «Відхід» за мотивами його п'єси — прем'єра відбулася в березні 2011 року, а показ на Чеському телебаченні припав на день смерті автора, 18 грудня 2011 року. Незважаючи на номінації в усіх основних категоріях премії «Чеський лев», фільм отримав нагороди лише за найкращий сценарій і монтаж, а реакція критиків і глядачів була радше прохолодною.

Про смерть Гавела Мате дізнався по телефону від сина, коли повертався машиною з Братислави, обіймаючи посаду ректора Академії мистецтв, а потім уточнив новину в багаторічного секретаря президента Владіміра Ганзела. Мате зізнається: іноді йому здається, що смерть стала для Гавела своєрідним визволенням — ще за життя президент почував розгубленість від політичного розвитку країни, хоча сьогоднішню ситуацію, на думку Мате, йому не довелося б застати зовсім. Він згадує неформальні дискусії в мисливському будиночку Амалія в Ланах, куди приходили політики, економісти, журналісти та історики: Гавел майже весь час мовчав і слухав, але наприкінці кожного разу вмів геніально підсумувати розмову — такого вміння, за словами Мате, він не зустрічав більше ні в кого.

Джерело: seznamzpravy.cz