«Празькі адреси»: авторка Станіслава Яролімкова про нову книгу

Празька письменниця Станіслава Яролімкова розповіла в інтерв’ю про свою нову книгу «Празькі адреси» — одинадцяту за ліком у серії книг про столицю. За її словами, робота над текстом змусила її інакше поглянути на кількох історичних постатей, зокрема на імператора Рудольфа II і письменницю Божену Немцову.

Як народжувалася книга

Авторка не добирала розділи за районами: вона відштовхувалася від накопичених празьких курйозів, про які хотілося дізнатися більше. Так з’явився перший розділ про переїзд Матейського ярмарку. Спогади одного очевидця підказали, що в 1962 році ярмарок проходив на стадіоні «Спартак Модржани» на нинішній вулиці Коморжанська, і це підтвердили тогочасні газети. Переглядаючи пресу далі, вона з’ясувала, що 1956 року ярмарок заманював відвідувачів до універмагу «Біла лебідь», а 1960-го — на Староміський ринок біля вулиці Риржірська.

У бічних колонках видання зібрано улюблені авторкою цікаві факти: кому празькі мешканці були зобов’язані появою справжніх адрес, чому іноземці хвалили Карлів міст, але дехто вважав, що скульптури псують його велич, і як наші предки боялися електрики у зв’язку з радіо — «як чорт хреста».

Книгу можна використовувати і як путівник для прогулянок: у ній є мапи. Любителям природи авторка радить заглянути до костелу святого Матвія над мальовничою долиною Шарка, шанувальникам скульптури — познайомитися з творами родини Брокофів, а тим, кого цікавить історія празького радіо, — пройти місцями з 13-го розділу, від Петршина до Виноград.

Переглянуті оцінки

Рудольф II, за словами авторки, керував країною як доведеться, але, на думку низки істориків, був за свого часу найвідомішим знавцем мистецтва. Його психічні проблеми вона пояснює спадковістю: їх він дістав від предків — прабабусі Хуани I, прозваної Божевільною, і, імовірно, від батьків. Батько імператора Максиміліан II доводився двоюрідним братом власній дружині Марії Іспанській, матері Рудольфа.

Переглянула вона й версію про те, що поет Ярослав Врхліцький нібито зламався через зраду дружини Людмили. Ще замолоду він розумів, що зможе бути щасливим лише з жінкою, яка постійно ним захоплюватиметься. Жофія Подліпська була в цьому майстринею, і Врхліцький одружився з її дочкою Людмилою, хоча та не цікавилася його книгами й не була його справжньою обраницею.

Є в авторки претензії й до Божени Немцової. Вона не погоджується із захопленням тим, що письменниця заради батьківщини писала чеською попри поневіряння: чеську мову її творів правили друзі, а скруту вона створила собі сама. Коли чоловік 1850 року прийняв місце з вищим окладом в Угорщині, вона повернулася з дітьми до Праги, вирішивши годувати родину літературною працею. Це не вдалося, але від найманої роботи Немцова відмовлялася, щоб зберегти духовну свободу, і воліла позичати в знайомих. А «Бабуся», видана 1855 року, помітно нагадувала оповідання «Вихователька», яке вона напевно читала 1851-го.

Шлях до письменництва та плани

Станіслава Яролімкова — корінна празька мешканка, закінчила факультет журналістики Карлового університету й ще студенткою писала для газети «Вечірня Прага» про історію міста. Після перерви в професії 1991 року вона вирішила працювати на себе. Невдовзі працювала одразу для приблизно десяти празьких редакцій, дев’ять років готувала щомісячний п’ятдесятисторінковий журнал і сім років виступала в п’ятничній передачі Яна Росака «Щасливої дороги».

1999 року колега, у якої випав автор із книжкової серії, попросила її за місяць написати заміну. Перша тонка книга була про те, як жерці в античних оракулах дурили паломників. Відтоді Яролімкова пише лише книги — їх у неї вже 43. За її словами, нічого, за що довелося б соромитися, вона не написала.

Далі вона хоче написати в тому самому дусі дванадцяту книгу про Прагу: пропозицію тем уже надіслано до видавництва Euromedia.

Гід Around Prague за темою: Как выучить чешский язык: курсы, приложения и репетиторы в 2026

Around Prague за матеріалами prazskypatriot.cz