Протести в Європі: ціни, житло та школи виводять людей на вулиці

У суботу, 24 жовтня, протести відбулися одразу в кількох країнах Європи: від Франції та Бельгії до Італії, Іспанії, Португалії й Албанії. Приводи різні, але вимоги повторюються — доступне житло, зниження цін на енергію, збереження рівня життя та підтримка держпослуг. Єдиної європейської акції немає — триває кілька паралельних хвиль невдоволення. Того ж дня тисячі людей вийшли на площі чеських міст, протестуючи проти планів скасувати концесійні збори й побоюючись за майбутнє суспільних медіа.

Чому Європа незадоволена

Європейці пережили кілька років швидкого зростання цін, житло у великих містах стає дедалі менш доступним, а енергія знову дорожчає. Уряди водночас через напружені державні фінанси шукають, де заощадити, — саме тоді, коли частина суспільства вимагає більше грошей на школи, держпослуги, зарплати та соцзахист.

Спільна риса — висока активність молоді, яка боїться, що ні освіта, ні робота не забезпечать її поколінню того рівня життя й стабільності, що були у батьків. Рухи при цьому почали стежити один за одним: італійські демонстранти у гаслах посилаються на протести у Франції, іспанська мобілізація за доступне житло знайшла відгук у Португалії, а студентські організації різних країн обмінюються досвідом.

Бельгія та Італія: газ і військові на вулицях

У Франції вже кілька тижнів на вулиці виходять сотні тисяч людей: невдоволення поширилося від умов у школах до дорожнечі життя. Студентські протести знайшли відгук у сусідній Бельгії. У Брюсселі в суботу знову зібралися сотні, переважно молодих, людей: вони вимагають більше грошей на освіту, кращих умов для студентів і змін у запланованих реформах, а також протестують проти бюджетних скорочень і, на їхню думку, непропорційних дій поліції на попередніх акціях. Мирний перебіг порушили сутички невеликих груп із поліцією: частина учасників намагалася прорвати оточення, інші понакидали на вулиці прокатні велосипеди й самокати та намагалися їх підпалити. Поліція застосувала сльозогінний газ і перцевий спрей, а за даними бельгійських ЗМІ — і водомет.

Акція була помітно меншою за попередні. Студентський рух у Бельгії розпочався на початку жовтня через зростання витрат на навчання, переповнені класи та реформи, які, на думку студентів, можуть погіршити доступність вишів, а згодом злився з ширшими протестами проти планів економії уряду прем’єра Барта Де Вевера. На початку жовтня на загальнонаціональну акцію профспілок у Брюсселі вийшло близько 30 тисяч людей.

У Мілані в суботу патрулюють сотні військових і тисячі поліцейських. Після минулих вихідних, коли частина демонстрацій переросла в мародерство й сутички з поліцією, торговці, як і у Франції, забили дошками вітрини дорогих бутиків. Уряд направив до міста ще 500 військових, заходи безпеки доповнили дрони та посилені поліцейські підрозділи. Минулого тижня в Мілані затримали 45 людей, з них 34 неповнолітніх; прем’єр-міністр Джорджа Мелоні оголосила про посилення покарань для неповнолітніх правопорушників. Міністр оборони Гвідо Крозетто наголосив, що повноваження військових залишаються обмеженими: тепер вони можуть застосовувати пластикові кайданки, але лише поблизу вокзалу, а перцевих балончиків і тейзерів у них немає.

В Італії в суботу відбувається одразу кілька акцій. У Римі на вулиці вийшли сотні студентів, які хотіли, зокрема, дистанціюватися від насильства минулого тижня. «Переважна більшість молодих хоче вчитися й пропонувати рішення, а не щоб їх представляли ті, хто використовує проблеми й потреби для руйнування цілих міст», — сказав агентству AP Ріккардо Понціо, голова правого студентського об’єднання Azione Universitaria. Центром Рима водночас іде окремий антивоєнний марш. Італійські протести, як і французькі, не об’єднує одна вимога: вони охоплюють ціни на житло, вартість життя, освіту й зовнішню політику.

Тирана і Мадрид: водомети та пенсії

Значно бурхливіше субота минає в албанській столиці. У Тирані поліція застосувала проти демонстрантів водомети, а деякі учасники кидали в силовиків предмети; за даними влади, на вулицях чергують близько 2500 поліцейських. Школярі та студенти вимагають знизити плату за навчання, збільшити вкладення в освіту й боротися з корупцією, але їхні акції злилися з ширшим антиурядовим рухом, який вимагає відставки соціалістичного прем’єра Еді Рами. Напруга зростає вже понад тиждень: під час попередніх сутичок протестувальники кидали каміння, фаєри, піротехніку та запальні пляшки, а поліція відповідала сльозогінним газом, водометами й кийками. Протестні настрої кілька місяців підживлює і невдоволення запланованим розкішним туристичним проєктом на албанському узбережжі, пов’язаним з інвестиційною фірмою, заснованою Джаредом Кушнером. Рама вимоги піти у відставку відкидає; у суботу він заявив, що уряд готує відповідь на вимоги студентів, і закликав їх до діалогу.

В Іспанії суботня мобілізація виглядає інакше. Центром Мадрида пройшли десятки тисяч людей на захист державної пенсійної системи: урядова делегація оцінила участь у 25 тисяч, організатори говорять про 50 тисяч. Демонстранти вимагають зберегти індексацію пенсій за інфляцією, підвищити мінімальні пенсії та виступають проти можливої приватизації частини системи. Акція відбувається за п’ять тижнів до дострокових парламентських виборів, у кампанії яких майбутнє пенсій стало однією з головних тем. «Хто б не правив, пенсії ми захистимо» — йшлося в одному з гасел.

Але пенсії — не єдине джерело невдоволення: уже кілька місяців в країні тривають протести через недоступне житло та права орендарів. Одним із символів стало вересневе виселення 87-річної Марікармен Абаскаль із орендованої квартири в Мадриді, після чого на площі Пуерта-дель-Соль з’явився наметовий табір протестувальників. Обидві теми почасти сходяться в страху перед падінням рівня життя. «Думаю, житлова криза розбудила молодь», — сказала агентству AFP 64-річна Пілар, яка брала участь у марші до виходу на пенсію.

Португалія: протест проти зростання орендної плати

Житло — головна тема й у Португалії. У Лісабоні в суботу збираються демонстранти, які вимагають доступніших квартир і більшого захисту орендарів. Вони критикують насамперед нещодавні заходи уряду прем’єра Луїша Монтенегру: пом’якшено правила щорічного підвищення орендної плати, а виселення неплатників спрощено. Влада вважає, що зміни мають повернути довіру орендодавців і пожвавити ринок оренди, а опоненти заперечують, що становище орендарів ослабне ще більше.

Гід Around Prague за темою: Цены аренды квартир в Праге по районам 2026: сколько стоят 1+kk, 2+kk и 3+kk

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz