Експерт: смерть Путіна не змінить курс Росії та її війну

Навіть смерть чи повалення Володимира Путіна не обов’язково змінять курс Росії, вважає польський журналіст і письменник Куба Бенедичак. В інтерв’ю, що вийшло після чеського видання його книжки «Діагноз: Росія», він пояснює: війна надто міцно пов’язана з інтересами впливових людей, економікою та уявленням про роль країни у світі.

Імперія як «кокаїн» для суспільства

Бенедичак — польський аналітик, викладач Варшавського університету, колишній співробітник Польського інституту міжнародних справ. Він вивчає суспільно-політичну ситуацію в Росії, працював там і регулярно їздив до країни. Книжка «Діагноз: Росія» вийшла чеською восени 2026 року.

Корені проблеми, за його словами, лежать значно глибше за нинішній режим. Російський імперіалізм він порівнює з «імперським кокаїном»: той дарує суспільству відчуття величі й сили та допомагає приховувати власні комплекси. Діє він недовго, тож потрібна все нова «доза» — завоювання Грузії, України, Афганістану, Чечні. Правителям таке суспільство легко годувати саме цим.

Пояснювати погляди росіян самою лише пропагандою автор не хоче. Вона, за його визнанням, працює ефективно, але в Росії зійшлися держава, телебачення, військові школи та виховання цілого покоління: десятирічні діти вже зростають і мислять у категоріях путінської версії історії. Це, на його думку, масштабна соціальна інженерія, а еліти оновлюються за рахунок тих, хто воював на фронті.

Культ насильства, смерті та страждання

Ще один ключ до розуміння країни — література Федора Достоєвського. Бенедичак наголошує, що не заперечує величі письменника, але знаходить у його книжках імперіалізм, культ страждання й культ смерті в ім’я батьківщини. Серед цінностей сучасної Росії він називає і насильство, і стереотипні ролі чоловіків та жінок, і готовність померти за вітчизну.

Помітив він і апатію: багато росіян упевнені, що «усе залежить від людей у Кремлі» і вплинути на те, що відбувається, вони не можуть. На його думку, це своєрідний захисний механізм від жорстокості держави. Зміну він відчув, коли був у Росії востаннє, у 2019 році, уже після отруєння Олексія Навального: люди почали стежити за кожним словом.

Чому без Путіна нічого не зміниться

У Центральній Європі часто думають, що зі смертю Путіна Росія зміниться. Бенедичак із цим не погоджується й називає дві причини. По-перше, серед нинішніх керівників він не бачить нікого, хто готовий відмовитися від курсу на війну та військове виробництво: надто багато впливових людей зацікавлені в ньому. Перемир’я, на його думку, лише дозволило б зміцнити економіку й армію, а потім рушити далі, можливо, на Київ.

По-друге, він не уявляє нового лідера, який визнав би провину перед українцями та заплатив за скоєне: у цій системі координат це сприйняли б як слабкість. До того ж у Росії воєнна економіка, і зупинка війни означала б високе безробіття та закриття заводів. Наразі проблему ветеранів, що повертаються, вдається тримати під контролем, бо на фронті воюють переважно люди з бідних регіонів, наприклад із Якутії.

Російську опозицію Бенедичак вважає слабкою й малознаною серед звичайних росіян, тож, каже він, шукати партнерів для переговорів треба всередині самого режиму. Західна Європа, на його думку, не стільки не розуміє Росію, скільки хоче повернути бізнес: ринок на 146 мільйонів споживачів і дешеві нафта та газ приваблюють австрійські, німецькі, італійські та нідерландські компанії.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz