У лісі біля литовського аеродрому Палукніс німецькі військові встановлюють на деревах мобільні датчики, які вловлюють сигнали російських і білоруських радарів та рацій. Як повідомляє агентство Reuters, це частина постійної німецької бригади в Литві: до наступного року в ній має служити близько 4800 солдатів.
Системи стежать не за зображенням і звуком, а за сигналами: вони фіксують, що за кордоном випромінюють радари, рації та інша військова техніка. Оператори сидять у замаскованих укриттях і аналізують дані на комп’ютерах. За словами одного з військових, оператор впорається приблизно з п’ятнадцятьма системами одночасно. Працюють дванадцятигодинними змінами: один спить, інший несе службу.
Увага спрямована у двох напрямках: на російський Калінінград, анклав між Литвою та Польщею, і на Білорусь, найближчого союзника Москви. Від білоруського кордону аеродром відділяє близько 35 кілометрів, до кордону Калінінградської області — приблизно 140. Бригаді, за словами контр-адмірала Дауна, потрібно знати, «чи відбувається щось у Калінінграді або на білоруському боці». Йдеться про 45-ту танкову бригаду, яку Німеччина постійно створює в Литві.
Російські та білоруські частини не можуть обійтися без електроніки: коли вони рухаються, вмикають радари й рації. Якщо за кордоном їх побільшає або з’являться нові, це перша ознака підготовки. «Якщо щось станеться, ці підрозділи це помітять», — заявив Даун агентству Reuters про німецьких фахівців із радіоелектронної боротьби.
Друге завдання розраховане на довший термін. У кожного типу радара є власний електронний «відбиток». Датчики його записують, а німці зберігають у базах даних, якими користуються їхні власні та союзні системи озброєння. Якщо на білоруському боці з’явиться новий радар протиповітряної оборони, про нього дізнаються і бортові системи винищувачів Eurofighter, і техніка литовської армії. Пілот зрозуміє, що цілять у нього.
Окрім датчиків, армія в Литві випробовує детектори дронів, невеликий дрон-перехоплювач, глушилку сигналів і акустичний радар, який розпізнає дрони за звуком. Проблема не в нестачі даних, а в їхньому потоці. «Завдання не в тому, щоб знайти якісь сигнали, а в тому, щоб розпізнати важливі», — каже Патрік Єше, який у центрі кіберінновацій бундесверу відповідає за співпрацю зі стартапами.
Даун описує місію як стримування. «Зараз ідеться не про оборону, бо конфлікту немає. Ідеться про залякування, яке чітко каже: не приходьте сюди, нічого не пробуйте, бо ми вже тут», — сказав він.
Водночас він застеріг, що ситуацію не можна недооцінювати: «Кіберпростір та інформаційний простір ще не на війні, але це вже не мир». За словами Дауна, Росія перебуває в другій фазі ворожих операцій. У першій вона непомітно проникала в західні комп’ютерні мережі та закріплювалася в них. У другій хоче активно шкодити, але так, щоб це ще не можна було назвати військовим нападом. До таких кроків адмірал відносить саботаж, шпигунство, кібератаки та глушіння сигналів, а також інформаційні кампанії, мета яких — налаштувати литовське суспільство проти присутності німецьких військ.
На подібні загрози Німеччина хоче реагувати й усередині країни, нагадує Reuters. У серпні уряд схвалив реформу, за якою спецслужби зможуть проникати в системи нападників, копіювати чи видаляти дані та виводити з ладу інструменти іноземних держав. Проєкт ще має затвердити бундестаг.
Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz