Німецькі військові в Литві стежать за кордоном із Білоруссю

У лісі біля литовського аеродрому Палукніс німецькі військові встановлюють на деревах мобільні датчики, які вловлюють сигнали російських і білоруських радарів та рацій. Як повідомляє агентство Reuters, це частина постійної німецької бригади в Литві: до наступного року в ній має служити близько 4800 солдатів.

Датчики замість камер

Системи стежать не за зображенням і звуком, а за сигналами: вони фіксують, що за кордоном випромінюють радари, рації та інша військова техніка. Оператори сидять у замаскованих укриттях і аналізують дані на комп’ютерах. За словами одного з військових, оператор впорається приблизно з п’ятнадцятьма системами одночасно. Працюють дванадцятигодинними змінами: один спить, інший несе службу.

Увага спрямована у двох напрямках: на російський Калінінград, анклав між Литвою та Польщею, і на Білорусь, найближчого союзника Москви. Від білоруського кордону аеродром відділяє близько 35 кілометрів, до кордону Калінінградської області — приблизно 140. Бригаді, за словами контр-адмірала Дауна, потрібно знати, «чи відбувається щось у Калінінграді або на білоруському боці». Йдеться про 45-ту танкову бригаду, яку Німеччина постійно створює в Литві.

Попередження заздалегідь

Російські та білоруські частини не можуть обійтися без електроніки: коли вони рухаються, вмикають радари й рації. Якщо за кордоном їх побільшає або з’являться нові, це перша ознака підготовки. «Якщо щось станеться, ці підрозділи це помітять», — заявив Даун агентству Reuters про німецьких фахівців із радіоелектронної боротьби.

Друге завдання розраховане на довший термін. У кожного типу радара є власний електронний «відбиток». Датчики його записують, а німці зберігають у базах даних, якими користуються їхні власні та союзні системи озброєння. Якщо на білоруському боці з’явиться новий радар протиповітряної оборони, про нього дізнаються і бортові системи винищувачів Eurofighter, і техніка литовської армії. Пілот зрозуміє, що цілять у нього.

Окрім датчиків, армія в Литві випробовує детектори дронів, невеликий дрон-перехоплювач, глушилку сигналів і акустичний радар, який розпізнає дрони за звуком. Проблема не в нестачі даних, а в їхньому потоці. «Завдання не в тому, щоб знайти якісь сигнали, а в тому, щоб розпізнати важливі», — каже Патрік Єше, який у центрі кіберінновацій бундесверу відповідає за співпрацю зі стартапами.

Друга фаза російських операцій

Даун описує місію як стримування. «Зараз ідеться не про оборону, бо конфлікту немає. Ідеться про залякування, яке чітко каже: не приходьте сюди, нічого не пробуйте, бо ми вже тут», — сказав він.

Водночас він застеріг, що ситуацію не можна недооцінювати: «Кіберпростір та інформаційний простір ще не на війні, але це вже не мир». За словами Дауна, Росія перебуває в другій фазі ворожих операцій. У першій вона непомітно проникала в західні комп’ютерні мережі та закріплювалася в них. У другій хоче активно шкодити, але так, щоб це ще не можна було назвати військовим нападом. До таких кроків адмірал відносить саботаж, шпигунство, кібератаки та глушіння сигналів, а також інформаційні кампанії, мета яких — налаштувати литовське суспільство проти присутності німецьких військ.

На подібні загрози Німеччина хоче реагувати й усередині країни, нагадує Reuters. У серпні уряд схвалив реформу, за якою спецслужби зможуть проникати в системи нападників, копіювати чи видаляти дані та виводити з ладу інструменти іноземних держав. Проєкт ще має затвердити бундестаг.

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz